1С: Консалтинг

Вітчизняний машинобудівний комплекс зараз повною мірою відчуває дію світової економічної кризи. У статті Олексія Кислова (фірма «1С») на прикладі одного з підприємств галузі розглянуті типові проблеми, з якими зіткнулися багато машинобудівників зараз, а також приводяться рекомендації і шляхи їх рішення в поточних економічних реаліях.

• Опис ситуації в компанії
• Собівартість продукції, варіанти розрахунку
• Технологічна складова конкурентної переваги
• Організація виробничого планування
• Оптимізація матеріального постачання
• Управління технічним обслуговуванням устаткування
• Управління якістю на підприємстві
• Управління змінами як елемент проектної діяльності
• Зведена таблиця компонент програмно – методичного комплексу “1С:Машиностроение”

Стратегія розвитку, в поточних економічних умовах, підприємств машинобудівної галузі до цих пір не ясна, немає чіткого плану подальших дій, рішення часто ухвалюються хаотично – як реакція на яке – або зовнішня або внутрішня подія.
Багато підприємств до цих пір чекають «руку Батечка-Царя», яка повинна врятувати у важкі роки, при цьому до кінця не усвідомивши, що вирішальне слово завжди за самим підприємством, яке може вже прямо зараз розумно переходити на політику рішучих дій. А що саме можна зробити?

По суті, будь-яка криза – це період не тільки погроз, але і час, коли можна закласти фундамент нових перемог.

Розглянемо приклад: машинобудівне підприємство, чисельністю близько 3000 чоловік. Продукція диверсифікована: є цивільне виробництво, і виробництво, спеціально виділене під державні замовлення. В наявності штат конструкторсько-технологічної і фінансово-бухгалтерської служб, є своє ІТ-підрозділ.
Власне виробництво розділене на заготовче, механообрабативающєє і складальне. Є свій ливарний цех. На підприємстві традиційно використовувався локалізований технологічний підхід до організації виробництва, проте останнім часом було прикладено немало зусиль для організації продуктових осередків і відмови від верховенства розподілу робочих центрів за типом операційної обробки.
Підприємство не мало належного об’єму власних оборотних коштів в локризовий період, як наслідок – наявність великої кількості банківських позик, в забезпечення яких були закладені виробничі площі.
Фактична собівартість продукції не розраховувалася, використовувався «казановою» метод з розподілом витрат на виготовлення за системою наряд-заказов, які могли включати що одночасно комплектує власного виготовлення, під збірку готової продукції як для цивільного ринку, так і для спеціальних державних замовлень.
Останнім часом підприємство інвестувало великий об’єм грошових коштів в технічне переозброєння. Загальна кількість замовлень не знижувалася, падіння попиту на цивільну продукцію компенсувалося збільшенням потреби (по лінії держави) в спеціальній продукції.
З недавнього часу почалися затримки у виплаті заробітної плати, були сформовані плани на значне скорочення персоналу, робота над перспективними проектами заморожена, у тому числі і по впровадженню інформаційних систем. По суті, недалеко і до банкрутства. Чому? Що відбувається?

Відповідь не така очевидна, як могло б показатися з першого погляду. Перш за все, це відсутність загальної координації ухвалення і виконання управлінських рішень на всіх рівнях менеджменту компанії, відсутність достовірної початкової інформації для ухвалення самих управлінських рішень. Поточний аналіз стану справ показує відсутність прибули.
Немає продажів! Чому? Об’єм замовлень не змінився, що ж з реалізацією, невже замовники не можуть виконати свої фінансові зобов’язання? Так, таке є, але не в цьому основна проблема. Проблема в тому, що не можуть виготовити продукцію в строк і як наслідок – продавати просто нічого.

Read the rest of this entry…

Модель системи менеджменту якості на основі міжнародного стандарту ISO 9001:2000 є загальновизнаною в світі. Вона упроваджується на підприємствах будь-яких форм власності і розмірів, що працюють в різних країнах і галузях економіки. Таку широку популярність стандарт завоював завдяки своїй універсальності і підходам до менеджменту якості, що показав на практиці свою результативність.

Сьогодні основою забезпечення конкурентної переваги підприємства на ринку є безперервне вдосконалення його системи менеджменту і продукції. Стандарти ISO серії 9000 орієнтують організацію на постійне поліпшення діяльності і якнайповніше задоволення вимог всіх зацікавлених сторін. СМК є важливим чинником конкурентоспроможності, хоч і не її гарантом.
Наявність СМК у виробника означає на ринковій мові здатність даного підприємства забезпечити виконання вимог споживачів, регулюючих вимог з боку держави і вимог, що пред’являються організацією до власної діяльності. Відповідно до загальних положень стандарту, це основне призначення системи менеджменту якості.
Таким чином, стандарт ISO 9001:2000 дозволяє підприємству закласти фундамент своєї конкурентоспроможності і будувати на його основі успішну стратегію розвитку.

Сучасні підприємства здійснюють свою діяльність в постійно змінних ринкових умовах. У конкурентній боротьбі здатні вижити тільки ті компанії, які можуть швидко адаптуватися до змін в зовнішньому середовищі. В зв’язку з цим система менеджменту якості повинна бути гнучкою, такою, що швидко «настроюється» під зміни вимог зацікавлених в діяльності підприємства сторін.
Тільки така система менеджменту може стати корисним інструментом в руках керівництва підприємства. Тому стандарт вимагає розвивати і покращувати СМК.

В основі поліпшень СМК лежить цикл Демінга (PDCA) і процессноє управління. Відповідно до даних положень будь-яка діяльність може розглядатися як процес (вид діяльності, що перетворює «входи» в «виходи») і бути покращувана за рахунок циклічного повторення наступних управлінських дій:

– планування (Plan);

– виконання (Do);

– перевірки (Check);

– реалізації поліпшень (Act)

Даний цикл поліпшення застосовний на всіх рівнях управління і кожен управлінець, відповідно до принципів менеджменту якості, закладених в основу ISO 9001:2000, повинен узяти його на озброєння.

Read the rest of this entry…

У справжній статті розглядаються питання, пов’язані із забезпеченням якості вихідної продукції і послуг:

• з чого починається якість і які його складові;

• як досягти високого рівня якості і підтримувати його;

• і що це взагалі таке.

Передмова



Ніхто і ніколи не відмовлявся від якості. І, природно, було б абсолютно неймовірним почути від клієнта або замовника щось подібне до: «Зробіть мені таку ось штуку, а якість мене не цікавить – як вийде, хай так і буде».

З іншого боку, питання забезпечення якості продукції є комплексними і достатньо складними, і необхідно виконати велику роботу в масштабах всієї організації, щоб дійсно досягти високої якості.

І, проте, рідко хто замислюється, що ж таку якість і які зусилля необхідно прикласти для того, що б його (якість) отримати. Спробуйте для себе сформулювати те, яким чином можна досягти якості вихідної продукції і що необхідно для цього зробити?

Швидше за все, у вас вийшло наступне (або щось схоже):

• повсюдне використання автоматизації і комп’ютеризації;

• використання нових машин, устаткування і пристосувань;

• наполеглива робота, відрядна платня праці, винагорода за підсумками роботи, госпрозрахунок на кожному робочому місці, преміювання;

• наявність інструкцій, робочих планів, управління по результатах або управління по цілях (Management by Objectives);

• високий професіоналізм працівників, проведення кваліфікацій співробітників і введення тарифних сіток за наслідками кваліфікації;

• бездефектність, забезпечення вимог технічних умов.

В принципі, цей список можна продовжувати в тому ж дусі. На жаль, все це невірно. Вірніше, в деяких випадках це невірно в тому плані, що ці чинників не достатньо для забезпечення якості, а в деяких випадках – деякі з них навіть перешкоджають отриманню вихідної продукції з високим рівнем якості.

Ви можете сприйняти це як парадокс і не погодитися з таким твердженням. Але тоді пригадаєте продукцію підприємств колишнього СРСР, особливо ту, яка називалася «Товари побутового і господарського призначення», – практично все, що перераховане вище, на підприємствах присутнє, але чи можна було назвати ту продукцію якісної?

Read the rest of this entry…