Як розписати ліцензію на софт: розвиток оборонних технологій у 2026

Розвиток оборонних технологій у 2026: нові виклики і можливості

Українсько-естонська компанія, яка розробляє програмні рішення для створення цифрових двійників місцевості, недавно заявила про отримання грантового фінансування для розвитку системи геолокалізації відеостримів. За останні місяці команда значно розширилася — від двох засновників до понад 70 фахівців, 65% із яких працюють у сфері розробки й досліджень. Це стало можливим завдяки залученню $7,2 млн у межах раунду фінансування восени 2025 року та грантової підтримки європейських партнерів.

Структура фінансування й напрямки розвитку

Грантова программа, що стартувала в січні 2026 року, спрямована на удосконалення систему визначення точної географічної позиції об'єктів, які фіксуються камерами безпілотних апаратів. Одне з практичних застосувань — захист об'єктів критичної інфраструктури, включаючи аеропорти й енергооб'єкти. Програма продовжуватиметься orієнтовно 18–24 місяці з серією контрольних точок. За словами представників компанії, більша частина запланованих робіт вже реалізована на момент затвердження гранту.

Успішне тестування системи локалізації у країнах Балтії показало, що державні структури, які не перебувають у стані активного конфлікту, часто не мають готових сценаріїв на випадок втрати стабільного зв'язку й навігаційних сигналів. Цей висновок став цінним для подальшої оптимізації технологій.

Розподіл ресурсів серед продуктових напрямків

Залучені кошти зосереджені на двох основних напрямках розвитку. Перший пріоритет — інтеграція безпілотних платформ, каналів передачі даних й управління в єдиний екосистемний простір. На цей напрямок припадає близько 60% всіх ресурсів компанії. Компоненти вже частково представлені: розпізнавання об'єктів на відеопотоках, передача даних у режимі реального часу під час польотів, синхронізація з наземними системами.

Безшовна інтеграція усіх етапів обробки інформації — від зйомки до передачі командирству — забезпечує прискорення прийняття рішень у польових умовах, що критично впливає на ефективність операцій і безпеку персоналу.

Другий напрямок стосується напівавтономії наземних роботизованих комплексів. Розробляється модуль, який у реальному часі будує лазерну хмару точок для виявлення перешкод і змін рельєфу. Це особливо важливо за умов поганої якості відеозв'язку або активних радіоелектронних завад. Мета — виключити потребу супроводження наземної техніки окремим розвідувальним дроном, що зменшує ризики й витрату ресурсів.

До кінця 2026 року заплановано забезпечити автономне повернення апаратів на точку втрати сигналу чи базу на дистанціях кілька кілометрів. На майбутнє планується розширення радіусу до 30–40 км з подальшим переходом на повноцінну напівавтономію — коли оператор веде робота на позицію, а повернення відбувається одним натиском кнопки.

Портфель інвесторів і плани фінансування

Першими інвесторами стали впливові фонди, що спеціалізуються на оборонних технологіях. Пізніше до раунду приєдналися скандинавські та європейські гравці. В останньому циклі інвестування взяли участь компанії, які спеціалізуються на правоохоронних системах і венчурному капіталі.

Компанія активно готується до Series A раунду, деталі якого будуть оголошені найближчим часом. Керівництво розраховує на підвищений інтерес від глобальних венчурних фондів, враховуючи геополітичну ситуацію й попит на відповідні технології серед союзних держав.

Від цивільних технологій до оборонного застосування

Розвиток компанії пройшов неочікуваний шлях. Фотограмметрія й структурна реконструкція з руху — технології, які мали цивільне походження й використовувалися в топографії та картографії. Аналогічно симуляторам рішень, що походять з ігрової індустрії. Компанія адаптувала ці цивільні методи для розв'язання конкретних оборонних задач, і поточний фокус залишається винятково на сегменті захисту.

У найближчі три-п'ять років компанія дотримуватиметься стратегії розвитку оборонних рішень з подальшою природною монетизацією на цивільних ринках.

В українських реаліях межа між «оборонним» і «цивільним» застосуванням доволі умовна: атаки на інфраструктуру, виявлення загроз на інженерних об'єктах підпадають під категорію dual-use загроз. В Україні компанія співпрацює не лише зі Збройними силами, а й із Національною гвардією, Територіальною обороною, поліцією та прикордонною службою — структурами з різним статусом підпорядкування.

Перші кроки: від Raspberry Pi до платформи

Компанія заснована в листопаді 2023 року з метою вирішення критичної проблеми: військові мали географічні дані або взагалі їх не мали, або вони були некоректні. Початковий продукт — невелике обчислювальне пристрій на базі Raspberry Pi — призначався для швидкої реконструкції 3D-моделей і ортофотопланів.

Девайс розроблявся для піхоти й спеціальних підрозділів, де зв'язок був критично обмежений. Фізичне перенесення накопичувачів з даними могло тривати кілька днів. Рішення дозволило передавати оброблені дані практично в реальному часі.

Проте зростання обсягів даних — від HD до 6K-відео — змінило картину. Один політ генерував від 10 до 200 гігабайт матеріалу, і апаратна платформа не справлялася. Пристрій перегрівався настільки, що військові взимку виносили його на мороз для охолодження.

Еволюція потреб користувачів

З часом розуміння потреб штабів і польових підрозділів різко розділилися. Штабні структури перейшли до обробки даних через сервери, а для ССО й пілотів компанія розробила функціонал обробки через смартфони й планшети. Сучасна версія дозволяє пілоту підключити карту пам'яті дрона до телефону й одразу передати дані на сервер для обробки.

Сьогодні військові сприймають ортофотоплани й 3D-моделі як стандартний елемент планування операцій. Компанія розвиває не лише базові функції, а й надбудови: просторову аналітику, симуляцію, підготовку й прогін місій. Це дозволяє командирам за години або хвилини до виконання завдання отримати рекомендації системи щодо оптимальних варіантів дій.

Штучний інтелект: власні розробки vs. готові рішення

Компанія розробляє власні моделі штучного інтелекту замість інтеграції сторонніх рішень — це принципово важлива особливість. Моделі розпізнавання об'єктів навчаються на датасетах, адаптованих до умов українського театру бойових дій.

Класичні методи фотограмметрії виявляються непридатними в бойових умовах: немає GPS, немає радару, неможливо виставити контрольні точки на місцевості. Компанії довелося розробляти власні математичні перетворення, які компенсують відсутність стабілізації, нестабільність кутів зйомки й несприятливі погодні умови.

Архітектура рішення ресурсомістка й вимагає обчислювальних потужностей рівня датацентру. Поточне завдання — оптимізація для роботи «на борту» апаратів, оскільки транспортування потужного обладнання під час польотів економічно недоцільне.

Конкуренція й монопольна позиція на ринку

На питання про можливість одночасної роботи кількох компаній над одним цифровим двійником відповідь проста: такої альтернативи фактично не існує. У світі лише кілька компаній оперують у цій ніші, але всі вони здатні створити лише окремий фрагмент без механізмів взаємодії між різними користувачами.

Це відкритий, незахищений софт без функціоналу для взаємодії складних організаційних структур. Дозволити кільком підрозділам безпечно працювати над одним двійником одночасно може лише одна система на ринку.

Виклики військової геодезії й закупівельні процеси

Найбільший виклик — закупівлі військового програмного забезпечення державою. У більшості країн НАТО вже існує сформована концепція, але в Україні вона практично відсутня. Традиційне мислення державних замовників категоріями «танки й артилерійські установки» повільно змінюється.

Основна проблема: централізовані закупівлі регламентуються штатно-посадовим розписом. Можна розписати на солдата взуття, їжу чи дрон, але як розписати ліцензію на софт, який одночасно використовують штаб, пілоти й піхота з різних пристроїв?

• Додаткова складність — модель ліцензування як Software as a Service (підписка)
• Українське законодавство про закупівлі створює правову невизначеність
• Деякі вважають, що софт має розповсюджуватися безкоштовно
• Інші пропонують включати вартість у ціну апаратури

Підрозділам без власного фінансування складно обґрунтувати необхідність закупівлі. Друга системна проблема — впровадження й навчання. Командування неоднаково пріоритизує вивчення профільного софту порівняно з базовими навичками. Але технічна здатність дрона літати — не самоціль. Кінцева мета — передача даних для створення ортофотопланів і 3D-моделей. Без програмного забезпечення для обробки дані втрачають цінність.

Українсько-естонська структура: причини й переваги

Реєстрація материнської компанії в Естонії й створення українського подразділення відбулися в 2024 році. На той момент лише кілька оборонних стартапів обрали інкорпорацію за кордоном.

Основна причина — інвестори в Європі й США неохоче вкладалися у компанії, зареєстровані в Україні, через обмежені гарантії й специфіку законодавства. Реєстрація в юрисдикції ЄС суттєво спрощує залучення капіталу й вихід на закордонні ринки.

Естонія став логічним вибором завдяки системі е-резидентства, цифровізації, прозорому податковому режиму й високому рівню довіри міжнародних інституційних інвесторів.

Географія розширення й міжнародні партнерства

Компанія фокусується на країнах, які демонструють взаємність у співпраці, та їхніх сусідах:

1. Прибалтика — Естонія, Литва, Латвія (співпраця з виробниками обладнання)
2. Скандинавія — Данія, Норвегія, потенційне розширення на Швецію й Фінляндію
3. Центральна Європа — позитивна динаміка з Німеччиною й Великою Британією
4. Азія й Північна Америка — робота з Японією й Канадою з виваженим підходом до США

Щодо США компанія дотримується стратегічного підходу через комплекс питань експортного контролю (ITAR), які могли б обмежити подальшу діяльність. Основний фокус залишається на європейському ринку.

Стратегічна візія та роль у новій архітектурі безпеки

Бачення компанії на найближчі роки — стати екосистемою послуг, завдяки якій Україна й союзники отримають незалежну систему управління викликами на полі бою. Це рішення, яке не залежить від іноземних супутників, навігаційних систем чи зовнішніх засобів комунікації.

Основа — великий флот автономних безпілотників й власні алгоритми. Компанія розглядає себе як містком у побудові нової архітектури колективної безпеки Європи, де різні автоматизовані системи взаємодіють у єдиному просторі.

Цифровий двійник нової доктрини захисту — де інтегровані системи працюють як єдиний організм, — це технологічний важіль, який Україна може запропонувати європейським партнерам.

За три роки компанія долучила понад 70 фахівців із різних країн, відпрацювала методи, на які світовій науці й бізнесу знадобилося б два десятиліття. Така швидкість зумовлена активною участю військових користувачів, які формулюють задачі й надають регулярний зворотний зв'язок, прискорюючи розвиток нейромереж і практичних рішень.