Лобізм в Україні: які компанії першими зареєструвалися у реєстрі НАЗК

Як змінився ринок лобіювання в Україні: перший рік Реєстру прозорості

Рівно за рік після впровадження закону про лобіювання Україна демонструє видимі результати в розбудові прозорої системи захисту бізнес-інтересів. Реєстр прозорості НАЗК став ключовим інструментом для легалізації діяльності лобістів і формування правил діалогу між державою та приватним сектором. Поточна ситуація на ринку показує як успіхи, так і виклики, які потребують подальшої уваги й просвітницької роботи.

Перші результати роботи Реєстру: як розвивається ринок

Станом на вересень 2026 року Реєстр прозорості налічує понад 200 зареєстрованих суб'єктів лобіювання. Серед них — міжнародні корпорації, вітчизняні банки, мережі роздрібної торгівлі, галузеві асоціації та спеціалізовані ГР-команди. Цей показник свідчить про поступову адаптацію бізнесу до нових правил прозорості.

Однак експерти НАЗК наголошують на важливості розуміння того, що не всі представники бізнесу усвідомлюють свій статус потенційних лобістів. Деякі компанії, які фактично ведуть лобіюючу діяльність, ще не осмислили необхідність реєстрації. Саме тому в агентстві активно проводять просвітницькі кампанії та роз'яснювальну роботу з бізнес-спільнотою.

«Серед зареєстрованих лобістів у нас великі асоціації. В реєстрі це може бути всього один суб'єкт, але за цим суб'єктом стоїть 700 компаній, які він представляє. Якби кожна компанія реєструвалася окремо, показники були б значно вище»

Чи достатньо виключень у законі: потенційні проблеми

Зі слів фахівців НАЗК, поточне законодавство містить низку виключень, які можуть ускладнити повну реалізацію мети реформи. Чим більше виключень передбачено в законі, тим складніше його застосовувати на практиці. Це створює простір для того, щоб деякі лобісти залишалися поза межами реєстру.

Агентство наголошує на необхідності постійного моніторингу ринку й готовності оперативно реагувати на нові тенденції. Нещодавно спостерігається певне зниження активності в реєстрації нових суб'єктів, що змусило НАЗК розпочати нові медійні кампанії для підвищення обізнаності.

Які галузі першими вийшли на ринок прозорого лобіювання

Тютюнові компанії стали піонерами Реєстру прозорості — вони зареєструвалися серед перших як індивідуальні учасники, так і у складі спеціалізованої асоціації. Цей факт пояснюється специфічною увагою держави до тютюнової галузі й потребою в прозорому діалозі з регуляторами.

Крім того, в реєстрі активно представлена алкогольна промисловість, що також логічно обумовлено жорсткою регуляцією цих сегментів. Решта лобіюючих суб'єктів — це великі профільні асоціації, які об'єднують сотні компаній з різних секторів економіки.

Найбільш активні сфери лобіювання у 2026 році

Аналіз реєстрових даних виявляє чіткі закономірності в розподілі лобіювального впливу:

• Економічна політика — найбільш гаряча тема для захисту бізнес-інтересів
• Захист права власності — ключовий напрям для вітчизняних інвесторів
• ІТ-сфера — швидко зростаючий сегмент з активною лобіюючою діяльністю
• Транспорт та інфраструктура — традиційно значущі сфери державної уваги
• Аграрний сектор — стратегічна галузь, що потребує постійного діалогу з державою

На сьогодні Реєстр охоплює 23 різні сфери лобіювання, що відображає розмаїтість економічних інтересів в українському бізнесі. Цей спектр постійно розширюється у міру того, як нові галузі усвідомлюють переваги прозорої реєстрації.

Як працює Реєстр прозорості: практичні аспекти

Реєстр прозорості НАЗК — це відкрита платформа, яка дозволяє будь-якій зацікавленій особі ознайомитися зі списком офіційно зареєстрованих суб'єктів лобіювання. Це створює умови для справедливої конкуренції та стимулює дотримання етичних норм.

Платформа запрацювала в осені 2025 року одночасно з набуттям чинності закону про лобіювання. За короткий період вона завоювала визнання як ефективний механізм, що відповідає світовим стандартам прозорості й наближає Україну до європейських практик корпоративного управління.

Перспективи розвитку ринку лобіювання в Україні

Експерти очікують поступового зростання кількості зареєстрованих лобістів та розширення географії представництва. Просвітницька робота НАЗК має підвищити розуміння в бізнес-спільноті щодо важливості прозорості й легалізації лобіюючої діяльності.

Одним із важливих завдань залишається уточнення та спрощення законодавства — скорочення кількості виключень та створення більш зрозумілих критеріїв для реєстрації. Це сприятиме більш ефективній реалізації реформи й підвищенню довіри громадськості до процесу взаємодії бізнесу й держави.

Реєстр прозорості демонструє, що Україна серйозно взялася за впровадження міжнародних стандартів. Легальний механізм захисту інтересів бізнесу замінює тіньові схеми й створює рівні умови для всіх гравців ринку. Слідкуйте за оновленнями реєстру й переконайтеся, які компанії працюють прозоро в межах вашої галузі.