Блокада портів: як загроза експорту ГМК коштує Україні 200 млн щомісяця

Критична ситуація українського гірничо-металургійного комплексу

Закриття чорноморських портів стало одним з найбільших викликів для економіки України. Щомісячні втрати гірничо-металургійної галузі сягають 150-200 млн доларів, коли альтернативні маршрути не здатні взяти на себе обсяги, які раніше проходили морем. Без невідкладного вирішення цієї проблеми українська металургія опиниться на межі краху, втратить робочі місця й валютні надходження для державного бюджету.

Обсяги експорту через чорноморські порти до блокади

У першій половині 2026 року чорноморські порти залишались основним каналом реалізації металургійної продукції:

• 50% експорту сталі проходило через порти Великої Одеси
• 95% чавуну відправлялось морем
• 50% залізної руди експортувалось морськими маршрутами

Ці цифри чітко демонструють залежність галузі від стабільної роботи портової інфраструктури. Без морського коридору навіть частковий експорт стає неможливим.

Пропускна спроможність портів Великої Одеси

Чорноморські порти мають значну перевагу перед альтернативними маршрутами за продуктивністю. Місячна пропускна спроможність портів Великої Одеси становить близько 6 млн тонн. Це дозволяє обробляти великі обсяги вантажів із мінімальною затримкою і максимальною економічністю.

Чому Дунай не замінить морський експорт

Дунайський коридор розглядається як потенційна альтернатива, але його можливості обмежені:

• Максимально завантажені дунайські порти можуть обробляти лише 2,5–3 млн тонн щомісяця
• Це менше, ніж половина від пропускної спроможності чорноморських портів
• Дунайські маршрути залежать від рівня води й сезонних коливань
• Вартість доставки вантажів через Дунай залишається високою

Альтернативні маршрути не здатні замінити чорноморські порти навіть наполовину

Таким чином, Дунай може слугувати лише частковим доповненням до морського експорту, а не його заміною.

Залізниця як канал експорту: обмеження та вартість

Залізничні перевезення через західні переходи також не вирішують проблему повною мірою:

1. Фактичні обсяги перевезень становлять лише 2–2,6 млн тонн щомісяця
2. Додаткові витрати на залізничний експорт досягають 30–60 доларів на тонну
3. Для низькомаржинальної продукції (залізна руда) це робить маршрути економічно невигідними
4. Ворожі атаки на залізничну інфраструктуру ускладнюють транспортування

Ця ситуація змушує виробників робити складний вибір: експортувати за неприбутковою ціною або припинити виробництво.

Скорочення виробництва залізної руди

Закриття морського коридору вже вплинуло на видобувну галузь. Прогнозується скорочення виробництва залізної руди на 35% порівняно з першою половиною 2026 року. Крупні видобувні комплекси, включаючи провідних гравців галузі, призупинили роботу через неможливість прибутково експортувати сировину.

Виробники, які припинили операції

Вплив блокади уже відчули найбільші компанії гірничо-металургійного комплексу:

• Ferrexpo припинив роботу основних потужностей
• Південний гірничо-збагачувальний комбінат зупинив видобуток
• Ланцюгова реакція призводить до зупинки постачальників і суміжних виробництв

Як відновити безпеку судноплавства: ключові заходи

Для повернення до нормальної експортної діяльності необхідна комплексна стратегія захисту морського коридору:

Дипломатичні домовленості

Переговори на міжнародному рівні мають встановити гарантії безпеки для суден і вантажів. Залучення міжнародних партнерів критично важливе для легітимізації безпечного судноплавства.

Фізичний захист портів і суден

Вірогідно запровадження комплексних заходів безпеки:

• Протиповітряна оборона портових територій
• Радіоелектронна боротьба проти безпілотників і крилатих ракет
• Прикриття суден у відкритому морі військовими кораблями
• Розвідувальне забезпечення для раннього попередження про загрози

Страхування воєнних ризиків

Нинішня вартість страхування робить перевезення надто дорогим. Рішення передбачає:

1. Створення спеціалізованого страхового фонду для металургійних вантажів
2. Державна підтримка для зниження премій страхування
3. Пільгові умови для критичних для економіки галузей
4. Міжнародна кооперація у страховому захисті

Для світової спільноти стабільна робота коридору — це елемент глобальної продовольчої та ресурсної безпеки

Економічні наслідки для України

Повноцінне відновлення експорту через порти Великої Одеси означає не лише виживання гірничо-металургійного комплексу, а й збереження:

• Мільйонів робочих місць у прямому виробництві та суміжних секторах
• Постійних податкових надходжень до державного бюджету
• Валютної виручки для стабілізації курсу національної грошової одиниці
• Позицій України на світовому ринку металургійної продукції

Роль міжнародних партнерів

Вирішення проблеми блокади портів не може бути винятково національним завданням. Міжнародна спільнота має вчинити у співпраці держави, бізнесу й іноземних партнерів, оскільки:

• Стабільна робота українських портів впливає на глобальні ланцюги постачання
• Металургійна продукція України використовується у виробництві по всьому світу
• Гарантії безпеки мають надаватися на багатосторонній основі
• Міжнародна присутність підвищує ефективність захисту

Висновки і перспективи

Блокада чорноморських портів створила найбільшу кризу для українського гірничо-металургійного комплексу за останні роки. Альтернативні маршрути через Дунай і залізницю недостатні навіть на 50% для покриття втрат обсягів. Тільки комплексний підхід з дипломатичною підтримкою, військовим захистом портів і доступним страхуванням може відновити експортну діяльність і врятувати українську металургію від краху.