Бюджет-2027: як вивести економіку з тіні й подолати бідність

Україна у найважчій фінансовій ситуації за роки незалежності

Держава наближається до нового бюджетного року в умовах, які не мають аналогів за історію незалежності. Темпи зростання ВВП уповільнювались упродовж 2024–2025 років, й прогнози на 2026-й варіюються від нульових темпів до мінусових показників. Металургія – одна з найважливіших експортних галузей – практично припинила роботу, що має каскадний вплив на будівництво й машинобудування.

Чорноморський морський коридор зупинено, а портові терміналі не функціонують. Раніше понад 80% всіх вантажів проходило саме морським шляхом. Аграрії, які могли б компенсувати втрати, відвантажують суходолом менш половини від потужностей, залишаючись без коштів на підготовку до наступних сезонів.

За оцінками Світового банку, рівень бідності у 2025 році сягнув 41,6%, практично подвоївшись порівняно з довоєнним 2021 роком, коли показник становив близько 20%. За межею бідності опинилося понад 8,8 млн громадян України.

Оборонно-промисловий комплекс працює менше ніж на половину потужностей через брак бюджетних коштів і непередбачуваність державних замовлень. Критично низький рівень забезпечення Збройних Сил – за оцінками фахівців, у першій половині 2026 року він знизився до 15–20% від реальних потреб.

Масштабні удари по економіці: видимі втрати й приховані наслідки

Системні ракетні удари ворога по торговельній інфраструктурі, логістичних центрах і складах завдають катастрофічного удару по бізнесу. Знищена продукція, пошкоджені об'єкти – все це призводить до втрати мільярдів у податкових надходженнях. Великі компанії змушені звільняти працівників через брак можливості перевести персонал на інші локації.

Багаточасові, майже безперервні повітряні тривоги блокують усі сектори економіки. Робітники не можуть безпечно прибути на роботу, виробництво зупиняється, торговельні площі закриваються. Цей невидимий економічний збиток перевищує пряму матеріальну шкоду.

Дефіцит бюджетних коштів вимусив призупинити фінансування так званих «непріоритетних видатків», включаючи Плани стійкості регіонів. Це може мати катастрофічні наслідки у зиму, особливо для енергоінфраструктури, яка вже зараз зазнає посилених ударів з метою залишити українців у темряві й холоді.

П'ять критичних вад бюджету на 2027 рік

1. Недостатнє фінансування сектору безпеки й оборони

Бюджет закладає недостатньо коштів на оборону. Дефіцит покривається за рахунок благодійних внесків громадян – вони купують пікапи, дрони, генератори, акумулятори й мобільні майстерні. Це небачена ситуація, коли громадяни беруть на себе роботу держави.

2. Консервація масштабної бідності й видихування соціальних стандартів

Прожитковий мінімум встановлений на рівні, який вже сьогодні у 2,7–3,6 разів нижчий від фактичної вартості життя:

• Малюк отримує 3124 гривні на місяць
• Школяр задовольняється 3895 гривнями
• Людина похилого віку, яка відпрацювала 35 років, отримує пенсію 2878 гривень
• Працівник зі стажем дістає 9546 гривень

На підвищення цих сум виділено всього +11%, тоді як утримання чиновників зросло на +30%, +50%, +70%. Бюджет явно відображає викривлені пріоритети державної політики.

3. Хронічне недофінансування охорони здоров'я, освіти, науки та інновацій

Рік від року погіршується доступність базових медичних й освітніх послуг. На якій основі можна очікувати припинення демографічної кризи, повернення біженців з-за кордону або поліпшення народжуваності? Без інвестицій у науку й технології неможливо забезпечити технологічну перевагу у війні й успіх після її завершення.

4. Ігнорування потреб реального сектору економіки

Бюджет пропонує символічну підтримку:

• +1 млрд грн на доступні кредити для бізнесу
• Менш ніж +0,7 млрд грн на розмінування сільськогосподарських земель
• +0 гривень на здешевлення кредитів для оборонно-промислового комплексу

Водночас пропонується збільшити найчутливіші для економіки податки. Це точно протилежне тому, що потребує знекровлена економіка.

5. Відсутність боротьби з непродуктивними видатками й тіньовою економікою

Бюджет не припиняє фінансування малорезультативних програм. Пропонується вкинути десятки мільярдів у дорожне будівництво, результати якого можуть бути знищені дронами за один день. А головне – держава капітулює в боротьбі з тінню.

Головна капітуляція: тіньова економіка коштує країні більше 1 трильйона гривень на рік

Це найбільша вада бюджету-2027. Детінізація економіки могла б дати 100+ млрд гривень щорічно кілька років тому, але проект передбачає лише +5 млрд грн від боротьби з тінню – несуттєво для таких масштабів проблеми.

Тінь не просто «перемагає» – вона відкрито вибудовує свою екосистему, розвиває фінансові канали, обходить сліпий моніторинг у банках, втягує у свої операції один з найбільших nacionalізованих банків. Вона краде сотні мільярдів у українців та у бюджету, одночасно гальмуючи реалізацію стратегічної мети – вступ до Європейського Союзу.

Жодна європейська інституція не допустить, щоб єдиний ринок ЄС отримав на додачу багатомільярдні потоки тіньової економіки з України в різних секторах.

Як виправити бюджет: системні рішення замість сподівань

Соціальні стандарти, які відповідають реальності

Пропозиції мають базуватися на честивому розрахунку прожиткового мінімуму. З 1 січня 2027 року потрібно встановити:

• Прожитковий мінімум – 7200 гривень на місяць
• Для дітей до 6 років – 6320 грн
• Для дітей від 6 до 18 років – 7848 грн
• Для працездатних осіб – 7488 грн
• Для осіб, які втратили працездатність – 5832 грн

Мінімальна заробітна плата має становити 12 000 гривень на місяць, мінімальна пенсія по старості – не менше 6500 гривень.

Джерела фінансування: детінізація замість підвищення податків

Замість того щоб збільшувати податки, потрібно серйозно боротися з тінню. Це дасть державі:

• +75,8 млрд грн від податку на доходи фізичних осіб
• +33,3 млрд грн від податку на прибуток підприємств
• +47,3 млрд грн від акцизу на ввезені товари
• +103,1 млрд грн від податку на додану вартість на імпорт
• +37,1 млрд грн із очікуваних переводів Національного банку

Всього від детінізації економіки можна отримати близько 350 млрд гривень додаткових доходів без підвищення ставок.

Пріоритетні видатки: оборона, соціал, освіта, економіка й здоров'я

Додаткові кошти мають розподілитися так:

1. Оборона і безпека – 175 млрд грн: на грошове забезпечення військовослужбовців (+85 млрд), на закупівлю озброєння (+43 млрд), на розвідку й спецоперації (+17 млрд), на оборонні технології й космос (+10,3 млрд)
2. Соціальний захист – 140 млрд грн: на пенсії й допомоги (+100 млрд), на підтримку сімей з дітьми (+15 млрд), на ветеранів і переміщених (+8,6 млрд), на житло для постраждалих (+7,1 млрд)
3. Освіта й наука – 30 млрд грн: на зарплати вчителів (+25 млрд), на укриття шкіл (+800 млн), на наукові дослідження (+2,3 млрд)
4. Економіка – 20 млрд грн: на доступні кредити 5–7–9% для малого й середнього бізнесу (+11 млрд), на модернізацію виробництва (+2,6 млрд), на розмінування земель (+2,3 млрд)
5. Охорона здоров'я – 25 млрд грн: на медичні послуги, реабілітацію й ліки для всіх категорій населення
6. Резервний фонд – 10 млрд грн: для оперативного реагування на надзвичайні ситуації

Чому це робочі рішення, а не декларації

Всі пропозиції збалансовані і побудовані на детальних розрахунках реальних потреб. Не збільшується загальний дефіцит бюджету. Замість того щоб примусити людей платити більше податків, пропонується повернути в казну те, що крадеть тінь. Замість декларацій про припинення непотрібних видатків, пропонується конкретно скоротити утримання чиновництва на 9,7 млрд грн і переглянути малорезультативні програми на 3,2 млрд грн.

Цей підхід дозволить одночасно укріпити оборону, подолати бідність, розвинути освіту й науку, підтримати реальний сектор економіки й охорону здоров'я. Без цих системних змін Україна не тільки не виграє виклики 2027 року, але й ризикує глибшою економічною кризою й демографічною катастрофою.