Чому прямої компенсації не буде

Російські обстріли завдали українському бізнесу величезних втрат. Великі логістичні центри, склади та виробничі об'єкти зазнали значних пошкоджень, що призвело до багатомільйардних збитків. Однак державний бюджет України просто не в змозі компенсувати ці втрати компаніям у прямому вигляді.

Головна причина — обсяг шкоди перевищує фінансові можливості казни. За оцінками, прямі збитки бізнесу наближаються до річного ВВП України. Таку суму просто неможливо виділити з державного бюджету без критичного підриву всієї економіки і надання базових соціальних послуг громадянам.

Держава обмежена у ресурсах. Якби одразу розпочати повноцінну компенсацію великому, середньому та малому бізнесу, грошей взагалі не вистачило б.

Альтернативні шляхи фінансової допомоги

Замість прямих виплат держава пропонує бізнесу альтернативні механізми підтримки. Це не вирішить проблему повністю, але допоможе компаніям пережити складний період та відновити операційну діяльність.

Розширення кредитних програм

Перший напрямок — розширення доступу до державних кредитних програм. Найвідомішою є програма під гарантії держави за ставками 5-7-9%. Спеціалісти наголошують на необхідності розширити її обсяги, адже потреби крупних мереж логістики та роздрібної торгівлі вимірюються мільярдами гривень.

Компанії готові залучати кошти через банківську систему за прийнятним видсотком, якщо держава надаватиме гарантії та частково субсидуватиме відсоткові ставки. Цей механізм дозволяє розподілити навантаження та залучити приватні фінансові ресурси.

Страхування воєнних ризиків

Другий механізм — розширення програми страхування воєнних ризиків. На сьогодні ця програма працює на дуже обмежених умовах. Максимальна сума страхового відшкодування становить усього 30 мільйонів гривень, що невідповідно мало для великих мереж.

Чинна програма має бюджет у 1 мільярд гривень. Експерти пропонують збільшити цю суму у 10-30 разів — до 10-30 мільярдів гривень. Це дало б змогу більш ефективно захищати бізнес від воєнних ризиків та частіше застосовувати механізм відшкодування.

Потреби великих компаній та малого бізнесу

Великі компанії, такі як мережі роздрібної торгівлі та логістичні оператори, мають значні потреби у фінансуванні. Їх збитки від окремих обстрілів досягають десятків мільйонів гривень. Однак малий та середній бізнес також потребує підтримки.

Державний підхід передбачає пошаговий розподіл ресурсів:

  • Тісна інтеграція цільових кредитних програм для відновлення основних засобів
  • Забезпечення доступу як великого, так і малого бізнесу до цих механізмів
  • Максимальне розширення стелі страхового покриття
  • Залучення приватного капіталу через гарантії та субсидії, а не прямі виплати

Роль державних гарантій та субсидій

На відміну від прямої компенсації, держава може та має брати на себе роль гаранта та частково субсидувати відсоткові ставки. Це менш витратно для бюджету, але дозволяє бізнесу отримати доступ до фінансування на прийнятніших умовах.

Компенсувати втрати бізнесу напряму неможливо, але субсидувати відсоткові ставки та надати гарантії держава зобов'язана.

Державні гарантії знижують ризики для банків, що дозволяє їм видавати кредити з нижчими ставками. Часткова субсидія відсоткових виплат робить кредити ще доступнішими для компаній.

Перспективи розширення програм у 2026 році

Очікується, що парламент розглядатиме пропозиції щодо розширення обох механізмів фінансової підтримки. Навіть якщо це потребуватиме додаткового виділення коштів з бюджету, депутати готові голосувати за такі ініціативи.

Основний напрямок роботи — істотне збільшення лімітів за всіма чинними програмами. Це дозволить охопити більше бізнес-структур і надати їм достатне фінансування для відновлення операцій та нормалізації роботи.

Практичні кроки для отримання допомоги

Бізнес, що постраждав від обстрілів, може скористатися такими інструментами:

  1. Звернутися до комерційних банків, які мають договори з державою про кредитування за програмами 5-7-9%
  2. Оформити документи про страхування воєнних ризиків перед уповноважені страховими компаніями
  3. Подати документи про понесені збитки для розрахунку максимальної суми страхового відшкодування
  4. Отримати консультацію у Мінекономіки щодо додаткових доступних програм підтримки
  5. Постійно моніторити оновлення умов програм та розширення їхніх обсягів

У підсумку, хоча пряма компенсація від держави неможлива, існує цілий набір фінансових механізмів, які можуть допомогти бізнесу пережити складний період. Ключ до успіху — своєчасно скористатися всіма доступними інструментами та уважно стежити за розширенням їхніх меж.

Часті запитання

Чому держава не компенсує збитки бізнесу від обстрілів?

Обсяг прямих збитків бізнесу становить приблизно річний ВВП України, що неможливо компенсувати з державного бюджету без підриву соціальних програм і базових послуг населенню. Замість цього держава пропонує механізми кредитування та страхування.

Що таке програма 5-7-9% і кому вона доступна?

Це державна програма кредитування під гарантії держави з ставками 5%, 7% або 9% залежно від розміру компанії. Можна розширити для великого бізнесу, який потребує мільярдних обсягів фінансування на відновлення.

Які ліміти страхового покриття при воєнних ризиках?

Нині максимальна сума страхового відшкодування становить 30 мільйонів гривень, що недостатньо для великих компаній. Планується збільшити ліміти у 10-30 разів — до 10-30 мільярдів гривень на весь фонд програми.

Як отримати доступ до державних кредитів бізнесу?

Потрібно звернутися до комерційного банку, який має договір з державою про видачу кредитів за програмами 5-7-9%. Банк розглядає документи та ухвалює рішення на основі кредитоспроможності компанії.

Чи розширюватимуться програми допомоги бізнесу у 2026 році?

Так, парламент розглядає пропозиції щодо розширення обсягів кредитних програм та страхування воєнних ризиків. Очікується, що депутати підтримають ці ініціативи, навіть якщо вони потребуватимуть додаткового виділення коштів.

Які компанії мають пріоритет у отриманні фінансової допомоги?

Державний підхід передбачає послідовний розподіл ресурсів як великому, так і малому бізнесу. Першочергово фінансування спрямовується на критичні об'єкти інфраструктури, логістики та торгівлі, що забезпечують працевлаштування і функціонування економіки.