Металургія України: на межі кризи

Українська металургійна промисловість опинилася у критичній ситуації, коли відновлення фізичних потужностей переробних цехів недостатньо для повернення виробництва на колишній рівень. Справа не лише в пошкодженнях устаткування — коріння проблеми глибше. Три найбільші комбінати держави зупинені, логістичні маршрути розривіствані, а вартість перевезень зросла до неприпустимих розмірів. Результат — экспорт металопродукції впав на три чверті, а метпідприємства втрачають конкурентоздатність на світовому ринку.

Обвал експорту: цифри, що шокують

Падіння обсягів експорту металопродукції відбулося різко й непередбачувано. У червні поточного року українські метпідприємства експортували 524,7 тис. тонн виробів. Уже в липні цифра скоротилася до 322,2 тис. тонн, а в серпні впала до ледь не 125 тис. тонн. За два місяці експортні обсяги скоротилися на 76% — це критичне падіння для галузі.

Найбільш вражаючим є крах морського експорту, який традиційно вважався найефективнішим для металопродукції. Морські перевезення скоротилися з 322,4 тис. тонн у червні до всього 11 тис. тонн у серпні — це падіння на 97%. Така катастрофічна цифра пояснюється посиленням ризиків при судноплавстві через зовнішні загрози.

Морські порти: від величини до порожнечі

Морський експорт — це історично найбільш об'ємна і рентабельна логістична артерія для вивезення чавуну, сталевих напівфабрикатів та готової металопродукції. Через морські порти Великої Одеси за нормальних умов проходили сотні тисяч тонн вантажів щомісяця. Втім, нині ці причали практично простоюють або працюють на мінімумі.

Без повноцінної морської логістики металургія України не може конкурувати на світових ринках, адже альтернативні маршрути не лише неспроможні замістити обсяги, а й виявляються значно дорожчими.

Метпідприємства були змушені терміново переорієнтовувати вантажні потоки на сухопутні маршрути — залізницю та автотранспорт — та дунайський напрямок. Але це рішення виявилося недостатнім, оскільки ці канали пропускають набагато менше вантажу.

Залізничні тарифи: удар по конкурентоздатності

На тлі логістичної кризи 1 серпня вантажні залізничні тарифи підвищилися на 30% — рішення, яке викликало обурення у бізнес-середовищі. Для металургійної галузі це удар під час падіння, оскільки залізниця вже була перевантажена вантажами, переорієнтованими з портів.

Профспілкування металургів розробило альтернативний сценарій для уряду:

  • Поступове збільшення тарифів на 8-14% протягом 2026-2027 років замість різкого стрибка на 30%
  • Прив'язка подальшого підвищення винятково до відновлення морських перевезень
  • Пом'якшення навантаження на експортні гілки залізниці під час кризи

Проте залізнична компанія відхилила ці пропозиції, стверджуючи, що 30% — це вже

Часті запитання

Які найбільші металургійні комбінати України припинили роботу?

Три найбільшого комбінати — Запоріжсталь, Каметсталь і АрселорМіттал Кривий Ріг — у даний час не функціонують. Разом вони забезпечували близько 90% національного виробництва сталі до припинення роботи.

На скільки відсотків упав морський експорт металопродукції?

Морський експорт впав на 97% — з 322,4 тис. тонн у червні до 11 тис. тонн у серпні. Це відбулося через активізацію небезпечних факторів на морських маршрутах.

Чому залізничні тарифи підвищилися на 30%?

Залізнична компанія обґрунтувала підвищення необхідністю компенсації втрат від переорієнтації вантажів з портів на сухопутні маршрути та потребою у модернізації інфраструктури.

Яку альтернативу запропонувала металургійна промисловість?

Промисловці запропонували поступово підвищувати тарифи на 8-14% протягом 2026-2027 років замість різкого 30-відсоткового стрибка, й лише після відновлення судноплавства в портах.

Яка максимальна місячна пропускна спроможність сухопутних маршрутів?

За 20 місяців залізничний та автомобільний експорт ніколи не перевищував 289 тис. тонн на місяць, що значно менше морських обсягів у період їх нормального функціонування.

Скільки податків сплатила металургія за останні роки?

За 5 років найбільші металургійні підприємства сплатили понад 200 млрд грн (6,2 млрд доларів). У 2024 році їхні податкові внески становили 1,6% від усіх надходжень до бюджетів усіх рівнів.