Чому стаціонарні АЗС стають недійсним вирішенням
У кількох прифронтових громадах Сумської та Чернігівської областей розбито практично 100% стаціонарних автозаправних станцій. Проблема не лише у фізичному знищенні інфраструктури—багато операторів свідомо відмовляються від відновлення через те, що ці об'єкти раз за разом потрапляють під обстріли. Перебудова АЗС коштує мільйони гривень, тому бізнес просто не готовий ризикувати капіталом у зоні постійної загрози.
Це створює критичну ситуацію: люди не можуть заправити автомобіль на законних умовах, а держава втрачає контроль над паливним ринком. Міністерство фінансів, податківці, місцева влада та представники паливного сектору почали розроблювати законопроєкт про мобільні АЗС як тимчасовий вихід.
Мобільні заправки: швидке рішення чи небезпечна ілюзія
Концепція пересувної заправки звучить логічно—автомобіль із резервуарами пального та обладнанням для відпуску, який можна розташувати в будь-якому місці громади. «Укрнафта» вже готує парк невеликих бензовозів, які за потреби переоблаштуються на мобільні заправні комплекси.
Однак у реальности формат стикається з проблемою, яка переважує всі інші переваги—FPV-дрони, керовані операторами на відстані. На відміну від стаціонарної АЗС, яка хоча б є укріпленою спорудою, мобільна заправка—це відкрита мішень, яка не може швидко сховатися.
Експерти паливного ринку чітко формулюють дилему: у Харкові, Запоріжжі, Сумах та інших міст з інтенсивною активністю дронів знайти людину, готову працювати на мобільній АЗС під постійною загрозою прямого влучення—практично неможливо. Це не питання мотивації, а елементарної фізичної безпеки.
Зонування за рівнем загрози
Проте експерти пропонують нюансований підхід. У районах, де FPV-активність менш інтенсивна і існує можливість захисту сітками або іншими конструкціями, мобільні АЗС можуть розгорнутися досить оперативно. Це справді буде швидкішим способом відновити доступ до пального, ніж очікувати на відновлення стаціонарних станцій.
Але законопроєкт, за словами фахівців, має враховувати різні рівні небезпеки й бути гнучким. Одна формула для всієї території України не спрацює—потребує диференціації залежно від ситуації в кожній громаді.
Альтернатива: адресна доставка пального як в доставці їжі
Для територій з критичною активністю FPV пропонується рішення, що запозичує досвід кур'єрських сервісів доставки. Замість стаціонарних або навіть мобільних заправок—звичайні легкові автомобілі, які зовні нічим не відрізняються від рядових машин, доставляють паливо безпосередньо клієнтам за адресою.
Цей формат працює за принципом популярних сервісів доставки їжі: користувачі замовляють паливо, вказують місце, і автомобіль приїжджає з резервуаром. Такі машини мають набагато вищі шанси на вижцвання, ніж стаціонарна або мобільна заправка, яка видно здалеку.
Головна перевага—розподіл ризику. Замість однієї видимої мішені у вигляді АЗС, ризик розмазується між тисячами мікро-локацій, де коротко паркується один автомобіль.
Проблема відмови операторів і чорний ринок
Даже якщо держава легалізує мобільні АЗС, це не гарантує їх поява у всіх громадах. Власники зруйнованих заправок часто втратили людей при обстрілах або мають психологічну травму, що змушує їх утримуватися від повернення на небезпечні території.
Якщо легальний сегмент не забезпечуватиме попит, його заповнить стихійна торгівля. Люди почнуть перепродавати паливо з одного регіону в інший, займатися контрабандою. Проблема в тому, що:
- Держава втрачає контроль над обсягом і напрямками потоків пального
- Немає гарантії якості палива і умов його зберігання
- Податки залишаються неплачені, бюджет страждає
- Криміналізація ринку створює додаткові загрози для цивільних
Чому нинішній законопроєкт вважають «сирим»
Фахівці паливного ринку дають критичну оцінку поточній версії законопроєкту. Його автори, на думку експертів, недостатньо врахували реалії роботи в умовах активного воєнного конфлікту.
Законопроєкт потребує значних правок, оскільки не враховує зміни в безпеці, розвиток дронів та необхідність адаптації механізму до різних регіонів.
Експерти посилаються на досвід паливних криз у 2022 році, коли діяли тимчасові спрощені правила для бізнесу. Саме такої гнучкості, за словами фахівців, потребує нинішній закон. Замість жорстких нормативів краще дати можливість операторам працювати за декларативним принципом—вони заявляють про діяльність, сплачують основні зборы, і держава отримує мінімум інформації про те, хто та як продає паливо.
Адаптація під майбутні реалії
Ще одна критична вимога—закон має передбачати можливість швидких змін. FPV-дрони постійно розвиваються: їх дальність збільшується, швидкість зростає, точність покращується. Те, що сьогодні вважається безпечним районом для мобільної АЗС, завтра може стати недіючою схемою.
Як має розвиватися паливна інфраструктура у 2026 році
На найближчу перспективу прогнозується гібридний підхід:
- Стаціонарні АЗС—восстановлюватимуться тільки в безпечних районах з достатнім економічним потенціалом
- Мобільні заправки—розгортатимуться в менш небезпечних прифронтових громадах, де можна встановити захист
- Адресна доставка—стане основним форматом в зонах інтенсивної FPV-активності, де стаціонарна точка неможлива
- Мініміальне регулювання—держава запровадить спрощені правила реєстрації й оподаткування дрібних операторів
Такий комбінований підхід дозволить уникнути дефіциту пального, скоротити чорний ринок і збільшити дохідність держави. Головне—механізм має залишатися гнучким, щоб адаптуватися до змін у безпеці і розвитку загроз.
Який вибір стоїть перед паливним ринком
Ситуація вимагає рішучих рішень. Якщо держава не створить правовий простір для альтернативних форматів заправки, стихійна торгівля буде монополізувати ринок. З іншого боку, неправильна регуляція мобільних АЗС може призвести до жертв серед працівників на території дронної активності.
Найбільш перспективний шлях—швидка легалізація адресної доставки пального з мінімальними бюрократичними перепонами, паралельно з розгортанням мобільних заправок у менш загрозливих областях. Це дозволить задовольнити попит, скоротити тіньовий ринок і зберегти безпеку громадян.
Законопроєкт потребує серйозної доопрацювання, але напрямок вибраний правильно. Паливна інфраструктура України має адаптуватися до нової реальності воєнного часу, і це вимагає від регуляторів спритності й розуміння реальних ризиків на місцях.
Часті запитання
Чи можуть мобільні АЗС повністю замінити стаціонарні заправки?
Не у всіх регіонах. У зонах інтенсивної FPV-активності мобільні АЗС небезпечні для працівників. У менш загрозливих районах вони можуть стати тимчасовим рішенням, але у місцях з критичною активністю дронів доцільніше запровадити адресну доставку пального звичайними машинами.
Що таке адресна доставка пального та як вона працює?
Це формат, запозичений у кур'єрських сервісах—звичайні легкові автомобілі доставляють паливо безпосередньо клієнтам за адресою замовлення. На відміну від стаціонарної заправки, така машина є менш помітною мішенню для дронів завдяки своїй зовнішній схожості з рядовим транспортом.
Яка основна проблема мобільних АЗС в умовах активності FPV-дронів?
Основна проблема в тому, що мобільна АЗС є видимою мішенню, яка не може швидко сховатися. У районах, де регулярно літають FPV-дрони, знайти людину, готову працювати на такій заправці, практично неможливо з причин безпеки.
Чи буде дефіцит пального без стаціонарних АЗС?
Дефіциту пального не буде, але замість легального ринку зросте стихійна торгівля. Люди почнуть перепродавати паливо самостійно, що призведе до втрати контролю державою над якістю, обсягами та сплатою податків.
Які основні вади поточного законопроєкту про мобільні АЗС?
Експерти вважають законопроєкт недостатньо пристосованим до реалій воєнного часу. Він не враховує різних рівнів загрози FPV-дронів у різних регіонах, відсутня гнучкість для адаптації до змін у безпеці та розвитку дронної техніки.
Які альтернативи запропоновані для високозагрозливих районів?
Для територій з інтенсивною FPV-активністю експерти пропонують спрощені правила для операторів—декларативна реєстрація, мінімальні платежі, максимум свободи у виборі формату роботи, включаючи адресну доставку та мобільні форми продажу.