Чому металургія України опинилася під тиском
Українська металургійна галузь стикається з потрійним ударом, який загрожує її майбутньому й економіці країни загалом. Нові правила торгівлі з Європейським Союзом, військові збитки й жорсткі вимоги до екологічності виробництва одночасно звужують простір для розвитку однієї з найважливіших промислових секторів.
Металургія становить критичну частину українського господарства. Понад 80% усієї металопродукції, що виробляється в країні, спрямовується до європейських ринків. Тому будь-які зміни в умовах торгівлі з ЄС негайно позначаються на рівні виробництва, зайнятості й дохідності підприємств.
Квоти ЄС: скорочення експорту на 60%
З 1 липня 2026 року Європейський Союз запровадив нові імпортні квоти на сталь. За оцінками, дозволений для України обсяг виявився приблизно на 60% нижчим порівняно з фактичним експортом попередніх років.
Наслідки цього обмеження виявилися критичними:
- Виробництво сталі скоротилося більш ніж на 21%
- Випуск металопрокату впав приблизно на 30%
- Загальний експорт металопродукції зменшився на 11,5% за сім місяців 2026 року
- Валютна виручка від експорту впала до 1,67 млрд доларів
Для українських виробників ця ситуація означає пряме скорочення доходів і необхідність закриття потужностей. Збитки лише від нових квот оцінюються у близько 1 млрд доларів експортної виручки та понад 17 млрд гривень податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів.
Механізм CBAM: додаткове навантаження на виробників
З початку 2026 року до ладу вступив Механізм углеродного прикордонного збору (CBAM). Цей інструмент призначений для запобігання переміщенню викидів вуглецю, але для українців став серйозним випробуванням конкурентоспроможності.
«Близько 90% сталі виробляється доменним способом, що означає значне додаткове навантаження від CBAM» — ці данні свідчать про структурні особливості українського виробництва.
За оцінками найбільших металургійних компаній, потенційні платежі за CBAM складають 50-100 євро на тонну сталі. Це робить значну частину української продукції неконкурентоспроможною на європейському ринку.
Військові збитки: відновлення коштує мільярди
Серед численних проблем металургів особливо гострою є ситуація з військовими пошкодженнями. Серпневі атаки на «Запоріжсталь» і «АрселорМіттал Кривий Ріг» завдали суттєвих збитків найбільшим українським комбінатам.
За експертними оцінками, відновлення пошкоджених підприємств потребуватиме десятків і сотень мільйонів доларів. Однак інвестиції в реконструкцію ускладнюються втратою основних ринків збуту через квоти та CBAM. Без гарантій збереження доступу до європейського ринку такі інвестиції втрачають сенс.
Декарбонізація: потреба у 12 млрд євро
Окремою проблемою, що накладається на теперішню кризу, є вимога до переходу на низьковуглецеве виробництво. Європейський Союз наполягає на істотному зниженні викидів вуглецю в металургійній галузі.
Для трансформації від традиційного доменного виробництва до електродугового процесу Україні необхідно близько 12 млрд євро інвестицій протягом 20-25 років. Це дозволило б знизити середні викиди CO2 з 2,4 тонни до 0,6 тонни на тонну сталі.
Однак реалізувати такий масштабний проект під час воєнного стану без довгострокового фінансування й страхування воєнних ризиків практично неможливо. Для металургів це створює замкнене коло: без відновлення й модернізації виробництва немає конкурентоспроможності, а без ринків збуту немає сенсу інвестувати в оновлення.
Макроекономічні наслідки для України
Проблеми металургії впливають далеко за межі галузі. За прогнозами фахівців, якщо чинні обмеження збережуться у своєму нинішньому вигляді, українська металургія може скоротитися щонайменше вдвічі.
У довгостроковій перспективі втрати ВВП України, з урахуванням мультиплікативного ефекту для постачальників і суміжних галузей, можуть перевищити 6% від загального валового внутрішнього продукту. Це означає:
- Масові скорочення робочих місць у металургійному комплексі
- Зменшення податкових надходжень до державного бюджету
- Послаблення оборонно-промислового потенціалу країни
- Вторинні збитки в суміжних галузях (машинобудування, будівництво, транспорт)
Вихід з кризи: пропозиції металургів
Галузь не залишається пасивною. Українські металурги виробили конкретні пропозиції до уряду й європейського керівництва.
Терміновість дій обумовлена чітким дедлайном: чинний режим квот діє до 1 січня 2027 року. Це означає, що у осені 2026 року буде проведено новий раунд переговорів з ЄС, і умови можна переглянути.
Серед можливих рішень металурги пропонують:
- Збільшення квот щонайменше до фактичних обсягів експорту попередніх років, що забезпечить стабільність для вітчизняних виробників
- Застосування спеціального режиму для України в рамках механізму CBAM, враховуючи особливості воєнної ситуації
- Компромісний механізм: дозволити українським підприємствам протягом років воєнного конфлікту й семи років після завершення спрямовувати кошти, сплачені в рамках CBAM, на придбання європейського обладнання та технологій для модернізації виробництва
«Без поступок від Євросоюзу відбудова пошкоджених підприємств буде недоцільною» — це слова металургів відображають критичність ситуації.
Що повинна зробити Україна
На державному рівні необхідне активне лобіювання інтересів національної металургії. Переговори з ЄС мають вестися з позиції взаємної вигоди й урахування внеску України в європейську безпеку.
Окрім того, потрібно розробити довгострокову стратегію розвитку галузі, яка поєднуватиме оборонні потреби країни, вимоги до екологічності й економічну життєздатність підприємств. Інвестиції в декарбонізацію мають супроводжуватися грантами й льготами, які компенсували б воєнні ризики й непередбачувані витрати.
Часті запитання
Які саме обмеження ЄС найбільш шкодять українській металургії?
Два основні механізми: нові імпортні квоти на сталь (діють з 1 липня 2026 року) й механізм CBAM (прикордонного збору на вуглець). Квоти зменшили дозволений обсяг експорту на 60%, а CBAM додає 50-100 євро витрат на тонну сталі.
На скільки скоротилося виробництво сталі в Україні у 2026 році?
Виробництво сталі скоротилося на 5,6% за сім місяців 2026 року, а після запровадження нових квот падіння прискорилося до 21%. Експорт металопродукції впав на 11,5%, а валютна виручка — на 7,8%.
Скільки може коштувати модернізація металургії на низьковуглецеве виробництво?
За оцінками, для переходу від доменного виробництва до електродугового необхідно близько 12 млрд євро інвестицій протягом 20-25 років. Це дозволило б знизити викиди CO2 з 2,4 до 0,6 тонни на тонну сталі.
Як військові збитки впливають на металургію?
Серпневі атаки пошкодили найбільші комбінати. Відновлення потребуватиме десятків і сотень мільйонів доларів, але металурги вважають такі інвестиції недоцільними без гарантій доступу до ринків ЄС.
Якими втратами для ВВП України загрожує криза в металургії?
За довгостроковими прогнозами, якщо обмеження збережуться, втрати ВВП України з урахуванням мультиплікативного ефекту для суміжних галузей можуть перевищити 6%. Це означає масові скорочення і зменшення податкових надходжень.
Які рішення пропонують металурги для виходу з кризи?
Металурги пропонують: збільшити квоти до фактичних обсягів експорту, застосувати спеціальний режим для України в CBAM, дозволити спрямовувати платежі CBAM на закупівлю технологій для модернізації. Переговори мають провестися до 1 січня 2027 року, коли закінчується чинний режим квот.