Порожні полиці в магазинах: як удари по складах вплинуть на ціни 2026

Прострелені холодильні центри: масштаб руйнування

Коли розподільчі центри постачання припиняють роботу, це одразу дает себя знати на полицях магазинів. Середина серпня 2026 року принесла серйозні перебої в роботі продуктових мереж через ураження критичної логістичної інфраструктури в центральному регіоні України. Знищено або пошкоджено близько 80–100 тисяч квадратних метрів холодних складів у столичному регіоні та області, що обслуговували постачання скоропсутних товарів для мільйонів споживачів.

Ця область вирізняється найбільшою концентрацією населення й попиту на свіжі продукти. Речовини, які потребують охолодження – м'ясо, молочні вироби, заморозка, фрукти й овочі з температурним режимом 0…+4°C – становлять значну частку складського обороту саме в цьому регіоні.

Дефіцит вільних потужностей

Критична проблема полягає в обмежених альтернативах. На сьогодні вільних складських площ відповідного класу залишилось лише 20–30% від втраченого обсягу. Мережа старіших, радянського периоду об'єктів за якістю й стандартами значно поступається знищеним сучасним складам. Будівництво нового холодильного терміналу площею 2–3 тисячі квадратних метрів займає мінімум 6–12 місяців, що робить швидке відновлення практично неможливим.

«Наявні потужності покривають лише малу частину втраченого. Найгостріша ситуація саме в Києві та області, де концентрована основна частина споживачів та попиту», – пояснюють аналітики складської логістики.

Як порожні полиці позначаться на цінах

Перехід від централізованих великих розподільчих центрів на мережу дрібніших хабів неминуче підвищить витрати. Логістичні видатки зростуть на 10–15%, а для окремих категорій товарів це означатиме додавання 5–6% до рекомендованої роздрібної ціни.

Причини подорожчання

• Обслуговування одного великого автоматизованого складу потребує 20–30 працівників; мережа менших об'єктів вимагає вже 60–70 людей
• Необхідність закупівлі додаткового обладнання для навантаження, розвантаження й сортування товарів
• Збільшені транспортні маршрути між меншими хабами й магазинами
• Вищі витрати на енергоспоживання кількох об'єктів порівняно з одним великим центром
• Витрати на координацію й управління розпорошеною мережею

Чим небезпечна пряма доставка

Розповсюджена ідея про безпосередню доставку від виробників у кожен магазин без розподільчих центрів, хоча й теоретично можлива, на практиці призведе до катастрофічного подорожчання. Такий формат підвищить логістичні видатки на 200–300%, що спричинить зростання цін на 15–20% чи більше.

Крім того, самі торгові точки не мають достатніх складських площ для одночасного прийому сотень палет від різних постачальників. Це технічно й економічно неприйнятно для обох сторін ланцюга постачання.

Що зникло з магазинів уже сьогодні

Перебої в роботі логістики вже помітні у товарному асортименті. В окремих відділах мереж з'явилися значні прогалини в запасах. Імпортна фруктово-овочева продукція тепер надходить переважно зі західних регіонів та із закордону, включаючи Польщу й інші сусідні держави. Це подовжує дорогу товару й відповідно його вартість.

Окремі товари цілком зникли з полиць у поєднанні з ураженням складів готової продукції. У деяких районах столиці відсутні певні категорії товарів, постачання яких було критично пов'язане з зруйнованими об'єктами.

Логістична інфляція прискорюється

Загальна економічна ситуація ускладнюється зростанням вартості доставок. Дані статистики показують тривожну картину: за липень 2026 року транспортні послуги подорожчали на 5,2% тільки за місяць, а за рік – на 28,9%. Паливо й мастила додали в ціні на 28% річно.

• Річна інфляція в липні 2026 становила 7,7%
• Автодорожній пасажирський транспорт подорожчав на 30,8% річно
• Ці показники прямо впливають на вартість доставки продуктів

Для компаній, що переорієнтують перевезення через альтернативні маршрути – портом Констанца в Румунії та наземні коридори через Угорщину, Польщу й Словаччину – логістичне плече значно збільшується. Це може спровокувати подальші цінові стрибки, хоча конкуренція серед постачальників дотепер утримує різкі зростання в межах розумного.

Як держава може допомогти

Експерти наголошують на необхідності державної підтримки для прискорення відновлення. Пропонуються такі заходи:

1. Бронювання фахівців – забезпечення пріоритету для робітників, які відновлюють пошкоджену інфраструктуру
2. Державне страхування від воєнних ризиків – програма під 3–4% для нових логістичних об'єктів замість комерційних тарифів 8–10% річно від вартості будівлі
3. Прискорене дозволювання – спрощення процедур для дозволів на будівництво та модернізацію
4. Фінансові преференції – податкові пільги або субсидії для логістичних проєктів

Комерційні страхові компанії зараз виставляють тарифи, які для більшості проєктів непідйомні, що блокує приватні інвестиції у відновлення.

Що чекає на покупців

У найближчому часі варто очікувати:

• Частіші прогалини в асортименті на полицях
• Підвищення цін на скоропсутні товари на 5–15% залежно від категорії
• Більш обмежений вибір на користь товарів, що не потребують спеціального охолодження
• Зростання цін на імпортну продукцію через подовження маршрутів
• Поступове відновлення ситуації протягом року, але без повного відновлення попередніх обсягів

Ключ до вирішення лежить у поєднанні приватних інвестицій з державною підтримкою. Без активних дій логістична куга затримуватиметься, а це безпосередньо позначиться на кошельку кожного покупця. Слідкуйте за оновленнями на полицях улюблених магазинів – ситуація змінюватиметься щотижня.