Умови для відновлення металургії в Україні: чому потрібні квоти ЄС

Чому українська металургія на межі повної зупинки

Вітчизняна металургійна галузь стоїть перед екзистенційною загрозою. Кількість кроків розпочалася з масивного скорочення обсягів виробництва — у вересні 2026 року вихід сталі впав до 130 тис. тонн, що на 79% менше від показників попередніх років. У жовтні виробництво наблизилось до критичної позначки, грозячи практично припиненням операцій на найбільших комбінатах.

Однак причини занепаду йдуть глибше за російські обстріли. Європейський ринок став основним напрямком збуту для українських металургів — до липня поточного року на нього припадало до половини всього вітчизняного виробництва. Саме цей важливий канал збуту було перекрито новими обмеженнями з боку Європейського Союзу.

Торгові обмеження як головна перешкода

Квотування імпорту сталі та впровадження механізму екомита CBAM (Механізм корегування вуглецевих границь) суттєво погіршили конкурентні можливості вітчизняних підприємств. Від липня 2026 року обсяги виробництва почали падати разко — на 35% за місяць, і це було до того, як морська блокада повною мірою вплинула на логістику.

Таким чином, економічні фактори опинилися не менш руйнівними, ніж військові. Частину потужностей було б припинено навіть без нападів, що свідчить про системну природу кризи в галузі.

Як CBAM впливає на українських виробників

• Зростання вартості експорту через вуглецевий податок
• Скорочення конкурентоспроможності на світовому ринку
• Невизначеність щодо умов торгівлі в майбутньому
• Сповільнення залучення іноземних інвестицій

Проблема внутрішнього ринку: потужності не завантажені

Внутрішній попит на металопродукцію не в стані замінити втрачені експортні обсяги. За першу половину 2026 року українські заводи постачили на внутрішній ринок лише 1,1 млн тонн продукції. Враховуючи номінальну потужність близько 8 млн тонн, це означає приблизно 25% завантаження виробничих потужностей.

Для великих інтегрованих металургійних комбінатів такий рівень завантаження — недостатній. Доменні печі, коксохімічні батареї та конвертери мають мінімальні технологічні стандарти експлуатації, нижче яких різко зростає собівартість продукції.

Додаткова перешкода — нерівномірність попиту всередину країни. На цей момент попит у значній мірі залежить від державних проектів та перспектив відбудови. Доки масштабна постійнавоєнна реконструкція не розпочнеться в повному обсязі, заводам критично важливо мати змогу експортувати продукцію.

Чому інвестори чекають на сигнал з Брюсселя

Найбільша перешкода повернення капіталу в галузь — це невизначеність. Потенційні інвестори та кредитори не матимуть стимулу вкладати мільйони в ремонт та перезапуск великих виробничих агрегатів, якщо не матимуть чіткого розуміння, на які ринки зможуть продавати продукцію протягом наступних 1-2 років.

Пом'якшення квот і умов CBAM стало б критичним сигналом ринку про те, що українська металургія має перспективу розвитку. Такий сигнал змусить інвесторів і кредиторів ризикнути й вкласти кошти у відновлення.

Ризики довгого простою

1. Зростання витрат на ремонт обладнання через тривалу неактивність
2. Масова втрата кваліфікованих працівників, які шукають роботу в інших галузях або за кордоном
3. Повернення висококласних спеціалістів у майбутньому буде значно складнішим
4. Втрата частини експортної виручки — у 2025 році експорт чавуну та сталі приніс Україні 3,7 млрд доларів

Необхідність особливого підходу ЄС до України

Держави Європи та Україна мають спільні ланцюжки створення вартості й спільні виклики: боротьба з імпортом із країн, що демпінгують, високі ціни енергії, необхідність декарбонізації виробництва. Однак умови функціонування промисловості в Україні принципово відрізняються від решти Європи.

Країна, в якій люди, заводи й інфраструктура щодня потерпають від обстрілів, не може функціонувати за однаковими правилами з країнами, де йде мирна економічна конкуренція.

Як кандидат на членство в ЄС, які що зазнає економічних збитків від російської агресії, Україна потребує виключних умов для відновлення своєї промислової бази. Саме це передбачено у регуляціях Союзу — але на практиці такі преференції досі не реалізовані в повному обсязі.

Як урядові переговори можуть змінити ситуацію

Представники металургійної галузі неодноразово закликали вітчизняний уряд провести інтенсивні переговори з брюссельськими структурами. Основні вимоги включають скасування вуглецевого податку для українських виробників, підвищення квот на імпорт металопродукції та усунення торгових обмежень, які нині перешкоджають справедливій конкуренції.

Успіх таких переговорів залежить від того, наскільки наголошуватиметься на унікальності економічної ситуації в Україні та необхідності особливих умов для виживання критично важливої для держави галузі.

Висновок: час для рішень

Металургія України можна врятувати, але для цього потрібна система заходів. Військова безпека — лише половина рішення. Друга половина — це торговельні умови на ринку ЄС, які дозволять залучити інвестиції, зберегти робочу силу й запустити виробництво в масштабах, достатніх для виживання галузі до початку повномасштабної відбудови країни.

Закликаємо держустановці та представників бізнесу активізувати дипломатичні зусилля. Час для переговорів зі Брюселем — це час, коли економічні збитки від невизначеності ще можна мінімізувати. Кожен місяць затримки коштує Україні мільйарди гривень й тисячі робочих місць.