Видобувна галузь України 2026: СВАМ, кадри та інвестиції — головні виклики

Стан видобувної промисловості України: основні виклики

Сучасна видобувна галузь України стоїть перед низкою складних завдань, які гальмують розвиток сектору й залучення нових інвестицій. На тлі глобальних змін і геополітичної нестабільності підприємства змушені шукати нові способи оптимізації витрат, збереження кадрового потенціалу й розширення виробництва критично важливих мінералів. Розуміння цих проблем допоможе бізнесу й владі вибудовувати ефективнішу стратегію розвитку надрокористування.

СВАМ: вуглецевий податок як бар'єр для гірничодобувних компаній

Один із найгостріших питань для видобувної галузі — запровадження механізму вуглецевого прикордонного збору (СВАМ), який запровадила Європейська Комісія. Цей збір стосується саме енергоємних виробництв, до яких належать видобування й переробка корисних копалин.

Представники гірничо-видобувної промисловості наголошують, що уряд повинен активно взаємодіяти з європейськими партнерами щоб домовитися про спеціальні умови для українських компаній. Причина проста: під час воєнного стану видобування стає стратегічною галуззю, а СВАМ додатково обтяжує операційні витрати.

"СВАМ має бути відмінений через форс-мажорні обставини, які Україна переживає", — наголошують представники видобувного бізнесу.

Крім того, фахівці пропонують переглянути стандартні параметри розрахунку збору для видобувних підприємств, які уже мають низькі маржи при високих енергетичних витратах.

Енергія та логістика: цінова складність

Вартість електроенергії й залізничних перевезень залишається критичним фактором для прибутковості видобувних компаній. Промислові споживачі сьогодні платять максимальні тарифи, що не відповідає пропозиції на світовому ринку сировини.

• Уряд має розглянути компенсаційні механізми для операторів енергосистеми й залізниці, які б дозволили знизити тарифи для видобувних підприємств без убитків для самих операторів
• Необхідна диференціація тарифів залежно від типу виробництва й умов праці (зокрема, близькість до лінії фронту)
• Додаткові гарантії та стимули для компаній, які продовжують розвиватися в регіонах з підвищеним ризиком

Без вирішення цієї проблеми великі видобувні комплекси не зможуть конкурувати на світовому ринку й втрачатимуть можливість інвестування.

Дефіцит професійних кадрів як головна загроза

Видобувна промисловість гостро потребує фахівців — від інженерів й геологів до робітників на місторозташуванні родовищ. Нинішня ситуація ускладнена двома факторами:

1. Військові потреби — багато потенціальних спеціалістів залучаються до мобілізації, видобувні компанії втрачають досвідченого персоналу
2. Недостатня популяризація галузі серед молоді — видобування не розглядається як престижна й перспективна спеціалізація

Компанії активно взаємодіють із закладами вищої освіти для підготовки нової генерації спеціалістів. Видавці й освітні установи створюють спеціальні програми для привернення уваги до галузі. Поряд з цим, видобувні підприємства, розташовані поблизу лінії фронту, роблять все можливе для збереження наявного персоналу шляхом переговорів із владою щодо відстрочок від мобілізації.

Внутрішня переробка як фундамент розвитку

Україна експортує мільйони тонн необробленої сировини, отримуючи від цього мінімальний дохід. Розвиток власного переробного сектору дасть можливість створювати продукцію вищої доданої вартості й утримувати більше коштів в країні.

Із цією метою розглядається запровадження експортного мита на необроблене будівельне й декоративне каміння. Цей крок спонукатиме видобувні компанії вкладатися в будівництво власних переробних потужностей, що, своєю чергою, створюватиме робочі місця й збільшуватиме експортні доходи від готової продукції.

Геологорозвідка: інвестиції у майбутнє сировинної бази

Держава розуміє важливість розширення бази відомих родовищ корисних копалин. На 2026 рік передбачено 186 мільйонів гривень з державного бюджету на геологорозвідувальні роботи, дослідження підземних водоносних горизонтів і систематизацію геологічної інформації.

Ці інвестиції спрямовані на:

• Розвідку нових родовищ критичних мінералів
• Уточнення параметрів й обсягів уже відомих запасів
• Створення актуальної геологічної бази даних для залучення приватних інвесторів

Якісна геологічна інформація є основою для розроблення нових видобувних проектів і залучення іноземного капіталу.

Критичні мінерали: графіт, літій та берилій

Світ гостро потребує критичної сировини для виробництва батарей, електроніки та новітніх матеріалів. Україна володіє значними запасами графіту, літію, берилію й цирконію. Розроблення цих родовищ стає пріоритетом як для національної економіки, так і для стратегічних партнерів зі США й Європи.

Проект з видобутку графіту

Один із найбільш просунутих проектів стосується видобутку й збагачення графіту. Компанія вже завершила техніко-економічне обґрунтування й веде проектування гірничо-збагачувального комплексу. За планами, виробництво графітового концентрату мало б розпочатися у 2029 році. Залучення іноземного інвестора залишається ключовою умовою для успішного завершення проекту.

Видобуток літію на Полохівському родовищі

Компанія, що спеціалізується на видобутку літіїв, вже інвестувала близько 20 мільйонів доларів у геологічне вивчення й підготовку документації для майбутнього гірничо-видобувного комплексу на Полохівському родовищі у Кіровоградській області. Здійснено оцінку впливу на довкілля, завершується проектування підземних і наземних гірничих споруд. Планується розпочати будівництво шахти у 2027 році, що зробить Україну одним з виробників літію в Європі.

Арештовані й санкційні активи: можливості й виклики

Держава розпоряджається значною кількістю конфіскованого й санкційного майна, включаючи видобувні активи. Ці активи продаються з суттєвим дисконтом, що робить їх привабливими для потенційних інвесторів, однак є й складнощі.

Стратегічні інвестори часто шукають не керування арештованим майном, а скоріше його приватизацію й повний контроль. Проблема полягає й у тому, що арештоване майно недостатньо охороняється, що вимагає додаткових видатків на контроль і безпеку.

Державним органам й потенційним бізнес-партнерам варто налагодити конструктивний діалог для пошуку компромісних рішень, які задовольняли б обидві сторони й сприяли б розвитку видобувного сектору.

Висновки: шляхи вперед

Видобувна галузь України потребує комплексного підходу до вирішення накопичених проблем. Пріоритетами мають стати:

• Переговори з ЄС про відміну або зниження СВАМ для українських видобувних компаній
• Механізми компенсації для енергетичних й логістичних операторів, які б дозволили знизити тарифи для промисловості
• Активна підтримка розвитку критичних мінералів через інвестиції в геологорозвідку й проектування
• Програми підготовки й утримання кадрів через співпрацю бізнесу й освітніх установ
• Розширення переробних потужностей для створення продукції вищої доданої вартості

Успіх видобувної промисловості прямо залежить від злагодженої взаємодії між державою, бізнесом, освітніми й науковими установами. Лише через таку кооперацію Україна зможе максимально реалізувати потенціал своїх надр і посилити конкурентоспроможність на глобальному ринку критичної сировини.

Сьогодні — саме той час, коли видобувна галузь виступає не лише джерелом доходів, а й інструментом стратегічного партнерства з найбільшими світовими економіками.