Як українські компанії перебудовують логістику після атак: кейси лідерів

Як воєнні атаки змінили логістичну стратегію України

Російські удари по логістичним об'єктам став критичною точкою розвитку. Українські компанії більше не можуть дозволити собі утримувати весь запас товарів в одному місці — это стало очевидним та невідворотним. Замість оптимізації витрат через концепцію Just-in-Time (мінімальні залишки, швидкий обіг) галузь перейшла до стратегії Just-in-Case: створення страхових буферів у безпечніших регіонах та розподіл ризиків. Це вимагає додаткових коштів, проте гарантує стійкість ланцюгів постачання.

Децентралізація як нова норма

Класична моноцентрична модель зі складом-гігантом більше не відповідає реальності. Бізнес активно переходить на розподілену мережу дрібніших складів у різних регіонах. Київська область, яка була головним логістичним хабом, втратила понад 400 000 кв. м професійних складів — більше ніж 20% регіонального ринку. Це змусило компанії переглянути архітектуру операцій.

Нова модель передбачає:

• Розподіл запасів між кількома складськими майданчиками у різних регіонах;
• Гібридне використання власних складів та послуг 3PL-операторів;
• Створення резервних депо у країнах ЄС;
• Динамічну маршрутизацію доставки з урахуванням безпекової ситуації.

Справлянні видавництва: баланс між захистом та ефективністю

Видавництво Vivat втратило 35,5 тисячи примірників на суму понад 16,6 млн грн під час атаки на склад «Нової пошти». Проте вже до цього компанія почала релокацію запасів між регіонами та книгарнями. Після атаки стратегія підтвердилася й була розширена.

Юлія Орлова, СЕО Vivat, підкреслює:

Просто розкласти книжки по десяти невеликих складах не означає автоматично зробити бізнес безпечнішим. Великий склад — це не лише коробка з товаром, а й спеціалізована техніка, стелажні системи, програмне забезпечення та команда, яка забезпечує швидку комплектацію.

Компанія планує використовувати розподілену, але керовану модель: основні запаси на великих майданчиках з якісною інфраструктурою, резерви — в регіонах, книгарнях та партнерських точках.

Osnovy Publishing втратила 40% всіх запасів. Зараз запаси розподілені рівно між складами у трьох різних регіонах. На особливу увагу потребують книжки преміум-сегменту: вони требуют спеціальних умов зберігання — захисту від вологи, освітлення та температурних перепадів.

«Нова пошта»: перерозподіл вантажів та нове кадрове наповнення

«Нова пошта» зазнала близько 70 атак. Лише за останні місяці компанія втратила десятки складів у Києві, Дніпрі, Одесі та інших регіонах. Це прямо вплинуло на організацію робочих процесів.

Компанія змінила підхід:

1. Перерозподіл вантажів між існуючими локаціями;
2. Використання резервних рішень за потреби;
3. Активний найм працівників для забезпечення пропускної спроможності.

Потреба в персоналі зросла орієнтовно на 30% порівняно з кількома роками тому. Найбільше шукають:

• Вантажників та операторів;
• Сканувальників та працівників терміналів;
• Водіїв електророкл;
• Керівників логістики та менеджерів складів;
• Фахівців з операційної аналітики та оптимізації процесів.

Як пояснюють у компанії: «Змінився масштаб потреби в персоналі, але не структура професій. Найбільша потреба — як було, так і залишається — у фронтлайні: люди, які безпосередньо забезпечують рух посилок».

Логістичні оператори: від моноцентру до мережевої архітектури

Freight Transport Partner (FTP) описує нову реальність:

Російські атаки змінили логіку як кардинально. Класична оптимізація витрат поступилася місцем безперервності операцій та жорсткому ризик-менеджменту.

Перехід від одного централізованого хабу на 20 000 кв. м до кількох розподілених майданчиків потребує більше персоналу. За оцінками ринку, утримання розподіленої мережі збільшує потребу в лінійному персоналі на 20–30% при одному й тому ж обсязі вантажообігу.

Серед пріоритетів:

• Безперебійне живлення (власні генератори; вартість електроенергії від промислових генераторів досягає 20–30 грн/кВт, що на 3–4 рази вище мережевого тарифу);
• Гарантована безпека мікроклімату та цілісності товарів;
• Резервні канали зв'язку та інтернету;
• Динамічна маршрутизація доставки в режимі реального часу.

Ці заходи збільшують операційні витрати на 15–20%, проте гарантують безперервність роботи.

Мультифункціональні кадри в умовах нестабільності

Професійний портрет логістичного працівника суттєво змінився. Сьогодні компанії потребують не вузькоспеціалізованих робітників, а мультифункціональних фахівців, які можуть:

• Працювати з хмарними WMS-системами за нестабільного зв'язку;
• Швидко перемикатися між операційними завданнями;
• Ухвалювати рішення в форс-мажорних ситуаціях;
• Розумітися на автономній інфраструктурі та енергообладнанні;
• Переключатися на резервні канали комунікацій.

Це перетворило стандартну складську роботу на більш технологічний та відповідальний процес.

Зарплати росли швидше за попит на офіс

Дефіцит кадрів змусив ринок переглянути оплату праці. За даними Робоча платформи:

Дохід кваліфікованого оператора складської техніки або фахівця з обліку часто дорівнює або перевищує зарплату лінійного офісного працівника.

Гендерна диверсифікація як відповідь на дефіцит

Щоб закривати зростаючу кількість вакансій, галузь активно залучає жінок на ролі, які раніше вважалися традиційно чоловічими:

• Керування висотною складською технікою (річтраки, штабелери);
• Операційне адміністрування майданчиків;
• Диспетчеризація та маршрутизація;
• Технічне супровід автономного обладнання.

Бізнес, який здатен забезпечити швидке навчання, безпечні умови праці та автоматизацію важких процесів, отримує перевагу в залученні спеціалістів.

Meest China: скорочення часу на складах та розширення команди

Meest China скоротила час перебування товарів на складах через перебудову системи сповіщень та алгоритму обробки. Показник відвантаження комерційних замовлень день в день зріс з 40% до 70–75%.

За серпень–вересень 2026 року компанія додала три нові склади на західу України. Це спричинило потребу в розширенні команди: шукають операторів складу, водіїв, робітників виробництва. Частина офісних працівників залучається до логістичних задач на пікові сезони або в форс-мажорні ситуації.

ZAMMLER: автоматизація та нові операційні ролі

Автоматизація допомагає зменшити обсяг ручної роботи, проте розвиток мережі створює нові робочі місця. Потреба в персоналі змінилася якісно, але не зникла.

Серед найбільш затребуваних у ZAMMLER:

• Комірники;
• Комплектувальники;
• Пакувальники;
• Оператори складської техніки;
• Водії;
• Експедитори;
• Контролери якості;
• Керівники змін та складські координатори.

Причина: зміна бізнес-моделі вимагає збільшення кількості людей у логістиці при зменшенні офісного персоналу.

Структурні тренди на ринку складування

У довгостроковій перспективі виділяють три ключові тренди:

1. Модульність та Build-to-Suit (BTS). Замість типових коробок-гігантів буватимуть децентралізовані мультимодальні складські парки, побудовані під специфічні потреби замовника з вже закладеними стандартами захисту й автономної енергетики.
2. Глибока IT-інтеграція та шеринг. Компанії матимуть доступ до спільних цифрових платформ, де в реальному часі видно вільні палетомісця на складах конкурентів та можна оперативно перенаправляти вантажі. Це перетворить вимушене розділення ресурсів на стандартну практику.
3. Логістичний хаб на кордоні з ЄС. Західний регіон України закріпить статус стратегічного хабу. Навіть після завершення активних бойових дій модель «дзеркальних» запасів біля кордонів ЄС збережеться як елемент національного ризик-менеджменту.

Трансформація інформаційних систем та управління

Ускладнилося й оперативне планування через повітряні тривоги. Компанії відмовилися від статичних розкладів і оптимізували логістику так, щоб максимум комплектації та відвантажень здійснювався в безпечні операційні вікна.

Маршрутизація доставки стала повністю динамічною — диспетчерські служби коригують маршрути автотранспорту в режимі реального часу з урахуванням:

• Поточної безпекової ситуації;
• Заторів і затримок;
• Можливих збоїв зв'язку;
• Альтернативних маршрутів.

Менталітет ринку: від конкуренції до кооперації

Російські атаки спричинили фундаментальну ментальну трансформацію. Суперництво поступилося місцем партнерству і кооперації. Компанії спільно використовують транспортні та складські потужності, беруть приміщення в суборенду та об'єднують логістичні ресурси. За оцінками експертів, це став новим маркером зрілості галузі.

Завдання для бізнесу в 2026 році

Дефіцит кадрів став новою довгострокою реальністю. Стійкість компанії визначається гнучкістю адаптації операцій до наявного людського ресурсу. Виграє той бізнес, який:

• Офіційно бронює критично важливих спеціалістів;
• Впроваджує глибоку автоматизацію повторюваних процесів;
• Перенавчає жінок на операційні та технічні ролі;
• Створює максимальний захист для персоналу на об'єктах;
• Перебудовує внутрішні процеси для гнучкості.

Як резюмує представник Fozzy Group: «Після російських атак ми швидко перебудовуємо логістику. Одновременно продовжуємо відкривати нові супермаркети. Тільки за останній тиждень відкрили три супермаркети, у які найняли 170 перевізників». Це ілюструє масштаби змін і потребу в персоналі, які витримує бізнес.

Висновок: логістика України в 2026 році — це не просто техніка й системи, а постійна адаптація людей, процесів та інвестицій. Компанії, які розуміють це, збережуть конкурентну перевагу.

Підберіть кваліфікованого логіста або оператора складу вже сьогодні — цей дефіцит не зникне сам по собі. Інвестуйте в навчання, автоматизацію та захист вашої команди, щоб забезпечити безперервність операцій у будь-яких умовах.