Критичний стан вітчизняної промисловості в умовах війни
Українське виробництво стоїть на порозі серйозної кризи. Російські атаки на портову інфраструктуру, перебої в залізничних перевезеннях та численні заходи обмеження доступу до європейських ринків створюють перфектний шторм для фабрик і заводів. Одночасно держава накладає на бізнес зростаючі тарифні навантаження, які роблять експорт українських товарів економічно нерентабельним. Але є вихід — якщо уряд терміново перегляне свою політику тарифування та логістики.
Роль промисловості в економіці України: цифри, які шокують
Промисловий сектор — це кровоносна система нашої економіки. Близько 20% ВВП України формується саме завдяки виробничим підприємствам. Але ці числа міцніють, якщо дивитися в корінь.
Гірничо-металургійний комплекс — найпотужніший локомотив промислості — до початку повномасштабної агресії формував понад 10% національного валового продукту. Сьогодні цей показник впав до 5,5%. Валютна виручка від експорту металу зменшилася з 22 мільярдів доларів (2021 рік) до 6 мільярдів щороку нині.
Один металург забезпечує роботою понад сім людей у суміжних і сервісних галузях — закриття великого підприємства не просто вбиває робочі місця, а запускає хвилю масових звільнень по всій економіці.
Чисельність працівників у гірничо-металургійній промисловості скоротилася з понад 130 тисяч до більш ніж 60 тисяч осіб. Це не просто статистика — це родини, міста, цілі регіони, залежні від роботи великих заводів.
Логістика як перший вузол проблеми
Чорноморські порти були серцем експортної системи України. Через російські удари та обмежені можливості контрольованих коридорів промисловість втратила найменш дорогий канал для масового вивезення товарів за кордон.
У 2025 році через глибоководні порти пройшло близько 80 мільйонів тонн вантажів. Навіть у найоптимістичніших сценаріях переорієнтація на дунайські маршрути дозволяє пропустити максимум 28 мільйонів тонн. Це означає, що більш ніж дві третини експорту залишаються без еквівалентної альтернативи.
Сухопутні маршрути через країни Євросоюзу коштують у 2–3 рази дорожче, ніж морські перевезення. Для низькомаржинальної продукції, якою є багато металургійної продукції, такі витрати роблять експорт збитковим.
Залізничні тарифи: удар по конкурентоспроможності
На фоні логістичної кризи держава прийняла рішення підняти вантажні тарифи «Укрзалізниці» на 30%. Це рішення вызвало серйозну критику з боку промислових кіл.
Парадокс полягає в тому, що залізничні перевезення в минулому році працювали прибутково саме на вантажному сегменті. Основні збитки формував пасажирський транспорт. Перекладання цих витрат на промислові компанії — це штучне погіршення їхньої конкурентоспроможності в умовах, коли вони вже борються за виживання.
- Канада — країна без військових конфліктів — виділила спеціальні фінансові ресурси для зниження залізничних та портових тарифів на 50%
- Україна повинна застосувати аналогічний підхід для підтримки власної промисловості
- Зниження тарифів необхідне не тільки в логістиці, але й в енергетиці та інших галузях
CBAM та квоти ЄС: виклики європейської торгівлі
Вуглецевий трансформаційний механізм (CBAM) Євросоюзу запроваджує нові правила для імпорту енергомістких товарів. Це прямо загрожує українській металургії, яка вже працює в умовах енергетичної кризи.
Квоти на металопродукцію — другий інструмент контролю доступу до європейського ринку. Українські виробники потребують двох речей:
- Спеціальних умов щодо CBAM, які враховували б те, що країна працює в умовах збройного конфлікту і не може порівнюватися з мирною промисловістю сусідніх держав
- Збереження квот щонайменше на рівні фактичного експорту 2025 року
Українські компанії працюють у принципово інших умовах, ніж європейські конкуренти. Це мають враховувати торгові правила.
Доступ до фінансування: забута проблема великих підприємств
Державні програми фінансової підтримки традиційно сконцентровані на малому і середньому бізнесі. Але великі промислові заводи, особливо розташовані в прифронтових регіонах, також зазнають постійних пошкоджень, змушені скорочувати обсяги виробництва і потребують ресурсів для збереження трудових колективів.
Забезпечення доступу великих виробничих підприємств до системи кредитування та державної підтримки — це не менш критичне завдання, ніж поточна допомога мікро- і малого бізнесу.
Комплексна промислова політика як вихід
Окремі заходи не вирішать проблему. Україні потрібна скоординована промислова стратегія, що включає:
- Дешевшу логістику через зниження залізничних та портових тарифів
- Дешевшу енергію через перегляд енергетичних тарифів
- Активні переговори з Євросоюзом щодо умов торгівлі
- Фінансування для збереження виробничих потужностей
- Захист інтересів українських експортерів на міжнародних ринках
Українські металурги, хіміки, виробники машин та інші промислові гіганти просять не суперлативів — вони просять умов для роботи. Лише з державною підтримкою на рівні логістики, енергетики та розширення доступу до фінансування вони зможуть зберегти робочі місця, продовжити експорт і сприяти економічному відновленню країни.
Час для кроків — саме зараз. Кожен месяць затримки означає нові втрати потужностей, які надалі складно буде повернути.
Часті запитання
Чому тарифи на залізничні перевезення вантажів підняли на 30%?
Основні збитки Укрзалізниці формував пасажирський сегмент. Держава спробувала компенсувати їх за рахунок вантажевідправників, що критично вплинуло на конкурентоспроможність промислових компаній, які вже борються з наслідками війни.
Як CBAM впливає на українську металургію?
Вуглецевий трансформаційний механізм ЄС запроваджує додаткові обмеження для енергомістких товарів, включаючи метал. Для України це особливо критично, оскільки країна вже має проблеми з енергопостачанням через російські атаки.
Яка потужність дунайських портів порівняно з чорноморськими?
Дунай може пропустити максимум близько 28 мільйонів тонн вантажів щороку, тоді як чорноморські порти у 2025 році обробили 80 мільйонів тонн. Це означає, що більшість експорту залишається без еквівалентної альтернативи.
Чому сухопутні маршрути через ЄС неприйнятні для металургії?
Сухопутні маршрути коштують у 2–3 рази дорожче за морські перевезення. Для низькомаржинальної продукції такі додаткові витрати роблять експорт економічно нерентабельним.
Який внесок гірничо-металургійного комплексу в ВВП України?
До повномасштабної агресії цей внесок становив понад 10% ВВП. Сьогодні він упав до 5,5% через втрати виробничих потужностей і скорочення експорту з 22 мільярдів до 6 мільярдів доларів на рік.
Як один металург впливає на економіку?
Один працівник металургії забезпечує роботою понад сім людей у суміжних секторах. Закриття великого заводу запускає хвилю масових звільнень по всій економіці регіону.