Прайс-кепи в Україні: як обмеження цін блокують імпорт електроенергії

Як прайс-кепи перешкоджають постачанню електроенергії

Україна стоїть перед серйозною енергетичною проблемою: цінові обмеження на внутрішньому ринку електроенергії перешкоджають закупівлі необхідного ресурсу за кордоном. Коли світові ціни зростають вище встановленої державою гранично допустимої межі, імпортерам стає економічно недоцільно завозити електроенергію до країни. Це створює замкнене коло: бажання захистити споживачів від дорогої електроенергії насправді робить країну більш вразливою до дефіциту та аварійних відключень.

Проблема дефіциту та аварійної допомоги

У разі гострого дефіциту енергоресурсів держава змушена вибирати між двома невтішними варіантами. Перший — введення обмежень на споживання для промисловості та домогосподарств. Другий — залучення дорогої аварійної допомоги, вартість якої значно перевищує ринкові ціни. Таким чином, спроба зберегти низькі ціни через прайс-кепи парадоксально призводить до набагато більших витрат для економіки.

Спеціалісти в галузі енергетики вказують, що саме у періоди найгострішого дефіциту держава найбільше потребує можливості оперативно купувати електроенергію на європейських біржах. Однак існуючі цінові обмеження роблять такі покупки неприбутковими для комерційних імпортерів.

Механізм дії цінових обмежень

Прайс-кепи встановлюють максимальну вартість, за якою може продаватися електроенергія на окремих сегментах ринку. Сегменти включають:

• РДН (розрахунки за день напередодні) — ринок, де укладаються угоди за день до відпуску електроенергії;
• ВДР (внутрішньодобовий ринок) — торгівля у період безпосередньо перед споживанням;
• Балансуючий ринок — система коригування обсягів у реальному часі.

Коли світова ціна електроенергії підіймається вище цінової стелі, економічна мотивація для імпорту зникає. Імпортери не можуть продати дорогу енергію за встановленою максимальною ціною й несуть збитки.

Необхідність інтеграції з європейським ринком

"Без цінової стелі ринок зможе залучати більше необхідної електроенергії, а її вартість визначатиметься співвідношенням попиту і пропозиції."

Європейський ринок електроенергії функціонує на принципах вільної торгівлі та змінних цін. Для успішної інтеграції України в цю систему необхідна гнучкість у ціноутворенні. Скасування прайс-кепів дозволило б українським компаніям повноцінно взаємодіяти з європейськими партнерами, отримувати реальні сигнали від ринку та приймати обґрунтовані комерційні рішення.

Залучення маневрової генерації

Крім імпорту, прайс-кепи обмежують й можливість залучення маневрової генерації — дорогої, але необхідної у пікові години електроенергії, виробленої локальними станціями. Генератори неохоче включають дорогі потужності, якщо не можуть отримати за них справедливу ціну. Результат — недостатня гнучкість енергосистеми та ризик непередбачених перебоїв.

Альтернативний підхід: формування ціни за попитом

Експерти пропонують альтернативну модель, де ціни на електроенергію формуються природним шляхом на основі реального попиту та пропозиції. При такому підході:

1. Імпортери самостійно вирішують, чи вигідно їм завозити енергію;
2. Генератори мають мотивацію запускати резервні потужності під час дефіциту;
3. Споживачі отримують прозорий сигнал про дійсну вартість ресурсу;
4. Держава уникає потреби у дорогостоючих аварійних заходах.

Таке середовище створює здорову конкуренцію, що в довгостроковій перспективі стабілізує ціни та забезпечує надійне постачання енергоресурсів.

Роль державної політики

Державні прайс-кепи спрямовані на соціальний захист населення й утримання цін на прийнятному рівні. Однак найбільша соціальна загроза — це відключення електроенергії. Гарантоване постачання енергії важливіше, ніж штучне утримання цін на штучно низькому рівні. Держава могла б розглянути цільову допомогу вразливим категоріям населення замість загального цінового обмеження, яке має побічні негативні наслідки.

Перспективи розвитку енергосистеми

У 2026 році, коли увага сконцентрована на відновленні та модернізації енергетичної інфраструктури, Україна не може дозволити собі недооцінювати роль комерційного механізму в забезпеченні енергобезпеки. Скасування прайс-кепів — це не крок назад до вільного ринку без захисту, а крок вперед до ефективної системи, де держава втручається надалі в межах необхідності, захищаючи вразливих споживачів цільовими програмами.

Прозорі ринкові ціни дозволять краще планувати розвиток генерацій, залучати інвестиції в нові потужності й створювати умови для енергетичної незалежності країни в розрізі долгострокової енергетичної стратегії.