Газові запаси України на зиму 2026: загрози й стратегія виживання

Критична ситуація: російські удари по газовій інфраструктурі

Майбутня зима для України може стати випробуванням в енергетичній сфері. Російські удари по об'єктах видобутку, сховищах та трубопроводах створюють реальну загрозу для енергетичної безпеки країни. Хоча газові сховища поповнюються активніше, ніж очікувалось, можливість фізично користуватися накопленими запасами залишається під питанням.

За інформацією розвідки, з наближенням холодів ймовірність активізації обстрілів лише зростає. Під загрозою не лише генеруючі потужності, а й вся газова інфраструктура – від родовищ у Полтавській та Харківській областях до компресорних станцій при сховищах.

Масштаби пошкоджень обладнання

На початку серпня противник наніс десятки ударів дронами по об'єктах газовидобутку. Результат – значні руйнування обладнання та тимчасове припинення роботи видобувних комплексів. Хоча втрати вдається відновлювати впродовж кількох днів, повторні атаки роблять обладнання все уразливішим.

З кожним ремонтом промислова інфраструктура втрачає стійкість. Наступні удари можуть викликати більш тривалі перерви у видобутку, що прямо позначиться на темпах заповнення ПСГ та запасах перед опалювальним сезоном.

Стан газових сховищ: запаси приховують загрози

На 12 серпня в підземних сховищах газу накопичено майже 14 млрд кубометрів, що перевищує встановлений мінімум у 13,2 млрд для початку опалювального сезону. Щоденне наповнення становить близько 35 млн кубометрів. За такими темпами до жовтня можливо досягти 16 млрд кубометрів – на 2,5 млрд більше, ніж у минулому році.

Проте кількість газу – не те саме, що його доступність. Основна небезпека полягає в пошкодженні компресорної системи, яка забезпечує вилучення газу зі сховищ. Розташовані у західній Україні ПСГ (найбільше Більче-Волицько-Угерське у Львівській області) критичні для зимового забезпечення населення.

Сценарії руйнування та відновлення

Детальне моделювання, проведене в 2024 році, показало, що повністю зупинити видобування газу зі сховищ вдається складно. Газотранспортна система має комплексну мережеву структуру – сховища з'єднані трубами, що дає певну гнучкість при локальних пошкодженнях.

Однак часткова блокада доступу до запасів цілком можлива. Розповсюджені хаби можна оперативно відновити, але протягом днів на це знадобиться час, під час якого обсяги видобутку падатимуть.

Імпорт як страховка: де безпека, де ризик

Кабмін озвучив потребу в додатковому імпорту газу на 400 млн євро (близько 700–800 млн кубометрів за поточними цінами). Джерела в енергосекторі стверджують: це лише мінімум. Реальні потреби можуть бути значно вищими, особливо якщо видобуток впаде через обстріли.

Безпечні маршрути постачання

Найбільш захищений напрямок – постачання через Польщу. Компресорна інфраструктура розташована на польській території, тому для перекриття цього потоку Росії довелося б атакувати NATO-члена. Словацький та угорський маршрути також маловразливі і можуть служити альтернативою.

За будь-якого сценарію імпортний газ можна перекачувати в Україну. Якщо навіть будуть перебої, відновлення роботи потужностей займе короткий час.

Експерти енергетичного аналізу вважають ризики припинення імпорту через обстріли мінімальними. Якби Росія мала змогу знешкодити імпортну інфраструктуру, вона б це вже зробила протягом активної фази конфлікту.

Фактор цін: невизначеність і ризики

Ціна газу на європейському хабі TTF останніми тижнями коливається в межах 550–650 євро за тисячу кубометрів. Нікого не чекає суттєве зниження цін через напругу на Близькому Сході та невизначеність геополітичної ситуації.

Європейські сховища поки заповнені менш ніж на 60%, далеко від планованих 80%. У таких умовах зимовий попит на газ залишатиметься високим, що може спровокувати зростання цін. Тому більше фінансових ресурсів, залучених на закупівлю, – краще перспектива для України на опалювальний сезон.

Роль Юлії Свириденко: політичне рішення та юридичні перешкоди

До керівництва НАК «Нафтогаз України» планують призначити експрем'єрку Юлію Свириденко на посаду виконавця обов'язків голови. Основна мета – залучення додаткових коштів для імпорту газу. Свириденко має розгалужені контакти серед міжнародних партнерів, укладені за роки роботи в уряді.

Завдання й амбіції новобранця

За оцінками джерел, приходу Свириденко в НАК несе чисто політичне навантаження. Вона сама заявила бажання залишитися в Україні на посаді СЕО енергетичної компанії замість можливої закордонної дипломатичної ролі.

Для отримання постійної посади голови потрібно пройти конкурс, але у Свириденко відсутній досвід роботи в нафтогазовому секторі, що становить перешкоду.

Юридичні препони

Згідно зі статтею 26 «Закону про запобігання корупції», цивільні особи, які звільнилися з органів влади, не можуть обіймати керівні посади в державних компаніях протягом року після звільнення, якщо вони брали участь у ухваленні рішень щодо цих компаній.

Свириденко брала участь у затвердженні рішень Кабміну про діяльність НАК як експрем'єр. За законом вона не може бути головою (навіть в.о.) до середини липня 2027 року. Однак політичне рішення про призначення вже ухвалено.

Як розв'язати юридичний гордіїв вузол

Очікується, що Свириденко призначать членом правління НАК, а потім – виконавцем обов'язків голови на основі змін до статуту компанії (аналогічно прецеденту з Олексієм Чернишовим у 2022 році). Тоді формально обмеження антикорупційного закону не матиме сили.

Проте юристи зазначають, що такий підхід спірний і може викликати запитання у міжнародних партнерів щодо законності призначення. Якщо у західних інвесторів або кредиторів виникнуть сумніви, це вплине на здатність Свириденко залучати фінансування для НАК.

Міжнародна допомога й LNG як альтернатива

Паралельно з залученням Свириденко розраховують на додаткові грантові кошти від іноземних держав та переговори зі США щодо постачання зрідженого природного газу (LNG).

Україна уже отримала пробні партії американського газу на початку року. Нині переговори зі США сфокусовані на умовах продовження закупівель – можлива схема передоплати або інші механізми, що знизять фінансове навантаження на Нафтогаз.

Об'єднане зусилля міністерств фінансів, енергетики, апарату прем'єр-міністра та керівництва НАК дає найкращий шанс на залучення максимуму ресурсів для енергетичної безпеки.

Висновки та перспективи на зиму 2026

Газові запаси накопичуються швидче, ніж планувалося, однак російські обстріли створюють реальну загрозу для їхнього видобування та використання. Додатковий імпорт газу на суму щонайменше 400 млн євро – не розкіш, а необхідність.

Призначення Юлії Свириденко в НАК має допомогти залучити міжнародне фінансування, хоча це рішення містить юридичні й репутаційні ризики. Пошук коштів вимагає узгодження зусиль усіх гілок влади та чіткої комунікації з партнерами.

Ключ до успіху на зиму 2026 – це гібридний підхід: захист наявних запасів і інфраструктури, активний імпорт газу, диверсифікація джерел постачання та залучення максимум міжнародної фінансової допомоги.