Кадрова рокіровка за три тижні: що сталося

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, переживала непрозору перестановку керівництва. На початку серпня 2026 року голову регулятора обрали вперше за коротку перерву, а вже через три тижні — обрали ще раз. Така послідовність подій викликала запитання у експертного середовища щодо можливих механізмів обходу законодавчих обмежень.

Як змінювалося керівництво

4 серпня 2026 року члени НКРЕКП провели закрите засідання та таємним голосуванням обрали главою Руслана Слободяна. Він замінив на посаді Юрія Власенка, який до того очолював регулятор. Слободян залучився до складу комісії з липня 2024 року.

Однак на позір стабільна ситуація змінилася кардинально. 21 серпня 2026 року комісія знову провела голосування щодо обрання голови — цього разу переважна більшість членів проголосувала за Юрія Власенка. Слободян після цього залишився членом НКРЕКП, але склав повноваження лідера.

Офіційні представники регулятора не надали жодних пояснень щодо причин такої кадрової перестановки та логіки прийнятих рішень.

Законодавчі обмеження та їх обхід

Закон встановлює чіткі правила для главування регулятором:

  • Голову обирають члени комісії шляхом таємного голосування
  • Строк повноважень — два роки
  • Одна й та сама людина не може очолювати регулятор два послідовні терміни
  • Мінімальна тривалість перебування на посаді головою не передбачена законом

Цей останній момент створює прогалину. Експертка з питань енергетичної політики Дар'я Орлова, аналітикиня консалтингової компанії ExPro Consulting, розглянула схему подій і дійшла висновку про можливий механізм обходу обмежень.

Експертна оцінка кадрової гри

На думку аналітикині, послідовність дій могла бути спланованим маневром. Одержання посади іншою особою на мінімальний термін дозволило змінити статус попередньої главы — з п'яти років керівництва на формальний перерив. Це створило юридичну основу для повторного обрання Власенка на новий двохрічний термін, хоча законодавець імовірно мав на увазі тривалішу перерву.

«Вочевидь, така рокіровка була викликана бажанням призначити Юрія Власенка на другий строк», – зазначила експертка Дар'я Орлова у своєму аналізі подій.

Орлова підкреслює, що з офіційних заяв невідомо, яким міркуванням керувалися члени комісії при прийнятті таких рішень. Складність полягає у тому, що внутрішня документація таємних голосувань не розголошується громадськості.

Чи впливає керівництво на рішення комісії

Цікаве спостереження експертки стосується ролі голови у прийнятті рішень. На її оцінку, голова НКРЕКП не є домінуючою фігурою при виборі порядку денного. Рішення приймаються колегіально всіма членами комісії, тому зміна лідера не обов'язково означає зміну стратегії регулювання.

Проте Орлова звертає увагу на інший аспект: в Україні важко аналізувати окремі рішення НКРЕКП без урахування зовнішніх впливів. Причини ухвалення чи неухвалення конкретних постанов можуть походити з-за меж комісії, що ускладнює розуміння справжніх мотивів.

Загроза незалежності та репутаційні ризики

Найбільше стурбованості у експертки викликає не сама подія, а питання незалежності енергорегулятора. Кадрова рокіровка за три тижні може створити враження, що НКРЕКП залишається контрольованим органом, а не самостійним суб'єктом.

Цей фактор має серйозне значення для міжнародного іміджу України. Європейські партнери звертають увагу на стан інституцій енергетичного регулювання, особливо при обговоренні можливостей розширення інтеграції. Сумніви щодо незалежності регулятора можуть вплинути на довіру партнерів та оцінки міжнародних організацій.

«Питання незалежності регулятора і надалі залишається критичним. І, на жаль, ось така історія навіть з головою є тривожним дзвінком для наших європейських партнерів», – підкреслила Орлова.

Висновки та наслідки

Подія з повторним обранням Власенка головою НКРЕКП показує можливі прогалини у законодавстві про регулювання енергетичного сектору. Хоча формально всі дії відповідають букві закону, дух законодавства — гарантія незалежності та недопущення концентрації влади — може бути порушеним.

Ця ситуація вказує на необхідність переглянення правил обрання голів незалежних регуляторів. Потрібно встановити чіткі терміни перерви між строками керівництва однієї особи, щоб виключити подібні маневри в майбутньому.

Для громадськості та бізнесу це означає, що прозорість функціонування НКРЕКП залишається проблемною областю, а довіра до рішень комісії може залежати від сприйняття їхної політичної незалежності, а не від фахових аргументів.

Часті запитання

Чому НКРЕКП обрала нового голову вже через три тижні?

Офіційних пояснень не надано. Експерти припускають, що це був механізм для повторного обрання Юрія Власенка на другий термін, використовуючи прогалину в законодавстві щодо мінімальної тривалості перерви між термінами.

Чи дозволяє закон одній людині бути головою НКРЕКП два рази?

Закон забороняє одній людині очолювати регулятор два послідовні терміни поспіль. Однак мінімальна тривалість перерви не встановлена, що дозволило здійснити маневр з перехідною главою.

Як зміна голови впливає на рішення НКРЕКП?

Експерти вважають, що голова не є домінуючою фігурою при прийнятті рішень, які здійснюються колегіально. Однак репутаційна шкода від такої маніпуляції впливає на сприйняття незалежності комісії.

Що експертка розуміє під «механізмом обходу обмежень»?

Обрання проміжної особи на посаду голови на мінімальний термін дозволило змінити статус попередньої главы з постійного керівництва на перерву, створивши юридичну основу для повторного обрання.

Якою мірою ця ситуація впливає на міжнародний імідж України?

Європейські партнери розглядають незалежність енергорегулятора як критерій відповідальної влади. Сумніви щодо НКРЕКП можуть вплинути на довіру та оцінки міжнародних організацій.

Що потрібно змінити у законодавстві?

Необхідно встановити чітке мінімальне правило перерви між термінами керівництва однієї особи, щоб виключити подібні маневри та гарантувати справжню незалежність регулятора.