Philip Morris в Україні: проблема подвійного акцизу за знищений товар

Масштабні збитки від російських ударів

Один із найбільших тютюнових виробників на території України регулярно потрапляє під російські ракетні удари. З початку повномасштабної агресії компанія зазнала п'ятьох атак на свої виробничі та складські об'єкти. Перший удар припав на адміністративну будівлю фабрики у Харкові ще у 2022 році, що змусило керівництво перенести виробництво до безпечнішого регіону.

Однак переміщення виробництва не врятувало компанію від подальших втрат. Новий об'єкт у Львівській області також опинився під вогнем, а згодом російські ракети поцілили у складські приміщення у Харкові та Києві. П'ятий удар торкнувся складу партнера компанії, де також було знищено значні обсяги товару.

Фінансові втрати та брак страхування

Масштаб збитків надзвичайно великий. Лише сплачений акциз за продукцію, знищену під час атаки на київський склад, становив 450 мільйонів гривень. На той момент максимальне державне страхування воєнних ризиків складало всього 30 мільйонів гривень — у 15 разів менше від однієї лише акцизної складової збитків.

Якщо врахувати повну вартість знищеної продукції, різниця перевищує 20 разів. Таким чином, стандартні механізми державної підтримки абсолютно недостатні для покриття реальних ризиків, з якими стикаються великі підприємства в умовах войни.

Проблема гасіння пожеж та списання товарів

Крім самих ударів, компанія зіткнулася із непередбаченими наслідками. Під час гасіння пожар великі обсяги продукції намокли і стали непридатними до продажу. Однак законодавство вимагає складної процедури списання.

Працівникам довелося вручну знімати паперові акцизні марки з пошкодженої продукції, наклеювати їх на аркуші формату А3, створювати реєстри і передавати документи до податкової служби. Весь цей процес затягується на місяці, хоча практично від моменту бойового удару минув майже рік.

Парадокс подвійної сплати акцизу

Найгострішою проблемою став механізм сплати акцизу на імпортну продукцію. Компанія купує акцизні марки заздалегідь та сплачує податок ще до того, як товар потрапить на полиці магазинів. Акциз за продукцію вже перераховується до державного бюджету.

Проте якщо цей товар разом із марками знищено внаслідок ракетного удару, чинне законодавство не передбачає механізму повернення сплаченого акцизу чи отримання нових марок без повторної сплати. У результаті виникає парадоксальна ситуація:

Продукція була знищена російською ракетою, компанія її так і не продала, але акциз уже сплачений. Щоб імпортувати таку саму кількість продукції на заміну, необхідно повторно заплатити акциз за один і той самий продукт.

Особливості проблеми для імпортованих товарів

Найбільше від цієї ситуації страждає імпортна продукція. На відміну від вітчизняних товарів, замовити нові акцизні марки для іноземних товарів значно складніше і дорожче. Процедура передбачає додаткові бюрократичні перешкоди та затримки, що у воєнний час створює нестачу популярних брендів на полицях українських магазинів.

Пропоноване законодавче рішення

Компанія не просить державу компенсувати вартість знищеної продукції чи повертати кошти з держбюджету. Натомість пропонується створити механізм обміну акцизних марок без повторної сплати податку у разі документально підтвердженого знищення товару під час бойових дій.

Для впровадження цього рішення потрібні зміни до Податкового кодексу України. Нова норма мала б дозволяти отримувати нові марки для заміщення знищених, якщо акциз за них уже був сплачений і зафіксований у документах компанії та податкової служби.

Необхідні законодавчі зміни

• Розроблення процедури визнання знищення продукції й акцизних марок внаслідок бойових дій;
• Створення спрощеної системи отримання нових марок без повторної сплати акцизу;
• Встановлення строків розгляду і затвердження заявок від бізнесу;
• Запровадження цифрових реєстрів знищеної продукції для полегшення контролю.

Масштабність проблеми для всієї економіки

Проблема виходить далеко за межі однієї компанії. За словами представників фінансового комітету Верховної Ради, масштаби втрат українського бізнесу у 2026 році досягли небачених обсягів. Останні хвилі російських атак завдали шкоди торговельним, складським та логістичним об'єктам по всій території України.

Такого розмаху втрат складських приміщень і товару українська економіка не переживала з початку повномасштабної агресії. Проблема акцизних марок торкається не лише Philip Morris, а й багатьох інших імпортерів та виробників, чия продукція стала мішенями військових атак.

Дії уряду і податкової служби

Уряд визнав гостроту ситуації і почав працювати над вирішенням. Державна податкова служба розробила комплекс податкових заходів для допомоги постраждалому бізнесу. Хоча частина необхідних ініціатив вимагає законодавчого врегулювання, податківці запровадили ризик-орієнтований підхід до адміністрування та контролю, щоб спростити умови роботи підприємств.

Проте офіційні механізми поки що не вирішили основну проблему з подвійною сплатою акцизу. Діалог між бізнесом і державою продовжується, і очікується знаходження системного рішення, яке задовольнить обидві сторони.

Чому це важливо для економіки

Законодавство України, розроблене за мирного часу, виявилося непристосованим до реалій воєнної економіки. Процедури, які раніше працювали добре, тепер створюють додаткові навантаження на бізнес саме у той момент, коли він потребує гнучкості та підтримки.

Невирішена проблема акцизу створює перешкоди для імпорту, збільшує вартість продукції для споживачів та змушує компанії нести непередбачені фінансові втрати. Розроблення гнучких норм для воєнного часу критично важливе для утримання економічної активності та залучення інвестицій.

У воєнний час нормативна база повинна бути адаптована до реальних умов, а бюрократичні процедури — спрощені до мінімально необхідного рівня.

Перспективи вирішення

На поточний момент Philip Morris Україна активно веде переговори з державними структурами щодо запровадження механізму обміну акцизних марок. Виробник сподівається, що необхідні зміни до Податкового кодексу буде прийнято у найближчому майбутньому.

Успіх у вирішенні цієї проблеми послужить прикладом для розроблення інших податкових норм, адаптованих до умов воєнної економіки. Це також сигналізуватиме міжнародному бізнесу про готовність України до роботи над системними проблемами й спроможність держави адаптуватися до змін.

Висновок простий: необхідна адміністративна гнучкість, яка не потребуватиме витрат з державного бюджету, але дозволить бізнесу продовжити роботу в умовах постійних невизначеності та ризиків.