Яка проблема виникла в земельному законодавстві
Українське законодавство має істотну прогалину, яка може позбавити легітимного контролю тисячі компаній над критичною інфраструктурою й засобами виробництва. Мова йде про невизначеність у застосуванні статті 82 Земельного кодексу, яка регулює право українських юридичних осіб з іноземною участю набувати земельні ділянки несільськогосподарського призначення.
Основна суть проблеми: закон не встановлює чіткий момент часу для оцінки складу учасників підприємства. Невідомо, чи слід дивитися на склад на момент створення компанії чи на момент, коли вона придбавала земельну ділянку. Це створює правову невизначеність, яка міцно укорінилася в практиці застосування норми й призводить до суперечливих судових рішень.
Наслідки для телекомунікаційної галузі
Найбільш відчутні наслідки невизначеності вже проявилися у сфері мобільного та інтернет-зв'язку. Проблема стосується земельних ділянок, на яких розміщуються базові станції — критична інфраструктура для забезпечення комунікаційних послуг.
Коли контроль над такою ділянкою переходить до третіх осіб через юридичну колізію, виникають серйозні практичні ускладнення:
- Нові власники можуть встановлювати непомірно високі орендні ставки, які робляться неприйнятними для операторів
- Обмежується або блокується доступ ремонтних та інженерних бригад до обладнання
- У кризові ситуації та надзвичайні обставини обслуговування мережі стає неможливим
- Стабільність мобільного зв'язку й інтернету напряму залежить від волі третіх осіб
- Системи цивільного оповіщення й збереження даних стають вразливими
Масштаб проблеми: 80+ тисяч підприємств під загрозою
Проблема далеко виходить за межі телекомунікаційного сектору. За оцінками експертів, невизначене застосування статті 82 потенційно загрожує понад 80 тисячам українських компаній з іноземним капіталом.
У зоні ризику опинилися стратегічні для економіки й безпеки галузі:
- Енергетика — об'єкти виробництва й розподілу електроенергії
- Агропромислові комплекси — земельні ділянки для виробництва й складування
- Логістичні центри — складські й розподільчі мережі
- Оборонна промисловість — виробничі об'єкти критичної важливості
- Трубопровідний транспорт — коридори й станції
Юридична невизначеність як дестабілізуючий фактор
Проблема не просто формальна. Невизначеність у застосуванні норми вже призвела до суперечливих судових рішень. Верховний Суд виніс низку ухвал, які демонструють різні підходи до трактування статті 82.
Неоднакове застосування земельного законодавства щодо компаній з іноземною участю створює передумови для масових земельних спорів і може завдати серйозної шкоди інвестиційному середовищу України.
Така ситуація:
- Розмиває довіру іноземних інвесторів до правової системи
- Дає привід для тиску на компанії з боку третіх осіб і органів влади
- Створює умови для захисту чужих земельних ділянок через судову систему
- Зменшує привабливість України як інвестиційного напрямку
Що мають зробити органи влади
Потребується невідкладна законодавча кларифікація. Необхідно запровадити чіткий критерій часової точки, на яку слід дивитися при оцінці складу учасників юридичної особи — під час створення чи під час набуття земельної ділянки.
Крім того, варто:
- Розробити методичні рекомендації органам місцевої влади щодо єдиного застосування норми
- Провести ревізію вже виданих дозволів на набуття земель компаніями з іноземною участю
- Запровадити реєстр земельних ділянок, щоб запобігти подвійному контролю
- Прибрати можливість виконання розпоряджень без погодження з бенефіціарами
Залучення уряду й РНБО
Проблема має цивільний і державний виміри одночасно. Разі ітається йти мова про критичну інфраструктуру, безпеку держави й інвестиційний клімат, то питання має потрапити до порядку денного Ради національної безпеки й оборони.
Уряд, профільні міністерства й органи місцевого самоврядування мають спільно розробити комплексне рішення, яке би:
- Усунуло правову невизначеність через змін до Земельного кодексу
- Забезпечило захист інвесторів від рейдерства й тиску
- Зберегло конкурентоспроможність України на міжнародних ринках
- Мінімізувало кількість спорів у судах
Затримка з усуненням цієї прогалини може обійтися країні істотно дорожче, ніж витрати на кваліфіковану юридичну роботу вже сьогодні. Чітке законодавство — це фундамент, на якому будується довіра до державної системи й залучаються іноземні вкладення. Стаття 82 Земельного кодексу визначає право українських юридичних осіб з іноземною участю набувати земельні ділянки несільськогосподарського призначення. Невизначеність виникає тому, що закон не уточнює момент часу для оцінки складу учасників компанії — під час її реєстрації або набуття землі. Базові станції потребують земельних ділянок. Якщо контроль над ділянкою переходить третій особі, оператор може втратити доступ до обладнання, зустрітися з завищеними орендними ставками або блокуванням ремонту, що загрожує стабільності мережі, особливо у критичних ситуаціях. За оцінками експертів, понад 80 тисяч українських компаній з іноземним капіталом потенційно можуть опинитися в аналогічній ситуації через неоднозначне застосування статті 82. Енергетика, агропромислові комплекси, логістичні центри, оборонна промисловість і трубопровідний транспорт — усі ці сектори залежать від земельних ділянок і можуть бути вразливими до неоднозначного застосування норм. Необхідна невідкладна змінення Земельного кодексу, яка б ясно вказала момент часу для оцінки складу учасників компанії. Крім того, потрібні методичні рекомендації органам влади й ревізія вже виданих дозволів. Невизначеність у застосуванні закону розмиває довіру іноземних інвесторів. Вона створює передумови для тиску на компанії, спорів у судах і зменшує привабливість України як напрямку для капіталовкладень.Часті запитання
Яка саме стаття Земельного кодексу створює проблему?
Як ця проблема впливає на мобільний зв'язок і інтернет?
Скільки підприємств в Україні потенційно постраждають?
Які галузі найбільше ризику через цю прогалину?
Що потрібно зробити, щоб розв'язати проблему?
Чому це загрожує інвестиційному середовищу України?