Український імпорт 2026: як сягнув $84,8 млрд та перевищив довоєнний рівень

Рекордний обсяг імпорту: як Україна досягла $84,8 млрд

Імпорт товарів в Україну у 2026 році досяг неприпинного зростання, сягнувши позначки $84,8 млрд. Це означає, що порівняно з 2025 роком (коли показник становив $70,7 млрд) зафіксовано приріст на 20%. Ще важливіше те, що цей обсяг нарешті перевищує довоєнний рівень 2021 року, який становив $73,3 млрд. Країна повертається до величин імпорту, характерних для мирного часу, проте вже за зовсім іншої структури та під впливом нових викликів.

Такий стрімкий ріст означає глибокі структурні зміни в економіці. Він відбувся завдяки критичним оборонним закупівлям, масштабним робіткам з відновлення енергетичної інфраструктури та інвестиціями в обладнання для промислового переоснащення. Щомісячний темп імпорту в останні квартали 2026 року становив $6–7 млрд, що демонструє стійкість потоків незважаючи на военні реалії.

Динаміка імпорту за роки: від спаду до відновлення

Траєкторія імпортних обсягів розповідає історію економічного потрясіння та адаптації:

• 2021 рік — $73,3 млрд (довоєнний еталон)
• 2022 рік — $59,5 млрд (падіння на 18,8% після повномасштабного вторгнення)
• 2023 рік — $63,5 млрд (відновлення на 7%)
• 2024 рік — $70,7 млрд (зростання на 11%)
• 2025 рік — $84,8 млрд (прискорене зростання на 20%)

Найбільший удар імпорт отримав в березні 2022 року, коли щомісячний обсяг впав до критичного мінімуму $1,77 млрд. Далі він поступово відновлювався: протягом 2023–2024 років стабілізувався на рівні $5,5–6,5 млрд на місяць, а в 2026-му уже досяг $6–7 млрд.

Що стимулює зростання імпорту

Номінальне зростання імпорту вище довоєнного рівня забезпечується кількома ключовими факторами:

1. Оборонні закупівлі й боєприпаси — невід'ємна частина воєнного забезпечення
2. Реструктуризація енергетики — заміна та розбудова генеруючих потужностей
3. Матеріали й обладнання для відновлення — будівельні матеріали, технічне устаткування
4. Технологічні рішення — заміна виробничих потужностей, які втрачено внаслідок окупації

Зростання імпорту у 2026 році — це не просто повернення до мирної економіки, а переструктуризація виробничого сектору та переорієнтація на нові ланцюги постачання.

Вплив на ділову активність і виробництво

Попри зростання імпортних потоків, ділова активність залишається стиснутою. Індекс ділової активності на початку 2026 року становив 36,8 балів із 100 — це сигнал песимізму й невпевненості бізнесу в перспективах. Показники нижче 50 балів традиційно свідчать про очікування стагнації чи падіння.

Фактичні результати діяльності бізнесу за обсягами робіт у доларовому еквіваленті у 2026 році склали 98,4% від рівня попереднього року — це практично паралель. Середнє завантаження виробничих потужностей залишається низьким на рівні 64,8%, що означає, що третина виробничої спроможності залишається невикористаною.

Крім того, 13% опитаних компаній назвали затримки на кордоні та черги на митницях серйозною перешкодою для нормальної роботи. Це показує, що логістичні вузькі місця все ще впливають на темпи торгівлі.

Торговельний дефіцит: нові масштаби проблеми

Один з найтривожніших аспектів імпортної динаміки — розширення торговельного дефіциту. Через окупацію виробничих регіонів, логістичні проблеми та дефіцит електроенергії український експорт залишається обмеженим:

• 2022 рік: мінус $11,12 млрд
• 2023 рік: мінус $27,38 млрд
• 2024 рік: мінус $27,77 млрд
• 2025 рік: мінус $23,95 млрд (січень–серпень)

Загальний прогнозований торговельний дефіцит за 2026 рік досяг рекордних $51 млрд — це майже в 1,5 рази більше, ніж у 2025 році ($33 млрд). Для порівняння: в мирні роки 2017–2021 середній дефіцит становив лише $11 млрд на рік.

Торговельний дефіцит у $51 млрд відображає глибокі структурні зміни: імпорт ростемо для оборони й відновлення, а експорт залишається обмеженим через втрату виробничих потужностей на окупованих територіях.

Трансформація структури й географії імпорту

Структура імпорту докорінно змінилась. Раніше домінували традиційні товари споживання, тепер пріоритет визначають обладнання й енергетичні ресурси. Бізнес активніше інвестує в заміну окупованих виробничих потужностей, закупляє генеруючи установки й трансформаторне обладнання.

Географія постачань також суттєво змінюється. Традиційні європейські поставники поступаються місцем азійським контрагентам — передусім через логістичні переваги та фінансові умови. Ці зміни не тимчасові: вони відображають принципову переорієнтацію глобальних ланцюгів постачання України.

Нові фінансові механізми замість класичних кредитів

Традиційні банківські кредити поступаються місцем інноваційним фінансовим інструментам. Це включає:

• Лізингові схеми для обладнання
• Торговельне фінансування й розстрочкові угоди
• Прямі іноземні інвестиції й грантори
• Умовні позики від міжнародних організацій

Така диверсифікація дозволяє компаніям залучати капітал навіть в умовах воєнного часу, коли класичні банківські продукти малодоступні через підвищені ризики.

Логістичні виклики й нові коридори

Воєнні реалії змусили переорієнтувати логістику. Західні коридори через Европу зберігають важливість, але розширюються маршрути через портові та залізничні переходи на південному березі. Запровадження альтернативних маршрутів дозволило уникнути комплетної зупинки постачань, проте збільшило витрати на логістику й час доставки.

Затримки на кордоні й черги на митницях залишаються актуальною проблемою: багато компаній вимагають оптимізації процедур для прискорення товарообігу. Автоматизація митних процесів та цифровізація документообігу стали критичною необхідністю.

Висновки: адаптація економіки в нових реаліях

Досягнення рекордного імпорту $84,8 млрд у 2026 році демонструє здатність української економіки адаптуватися й відновлювати діяльність навіть під час воєнного конфлікту. Проте це зростання має помітну тінь: торговельний дефіцит у $51 млрд указує на глибокі структурні дисбаланси, які потребуватимуть років для урегулювання.

Ключ до стійкого розвитку — це стабілізація експорту через відновлення виробничих потужностей, подальша диверсифікація ланцюгів постачання та інвестиції в технологічне переоснащення промисловості. Паралельно необхідна оптимізація митної логістики й розвиток транспортної інфраструктури.

Українські експортери й імпортери активно пристосовуються до нових умов, але остаточне відновлення економіки залежатиме від політичної ситуації й темпів реконструкції окупованих регіонів.

Планець на практику: якщо ви представляєте бізнес, що залежить від імпорту, переглядайте свої логістичні схеми й контрагентів, розвивайте альтернативні фінансові канали й готуйтесь до довгострокових змін у структурі ланцюгів постачання.