Бурхливе зростання кредитування підприємств у другому кварталі 2026

Останні дані демонструють, що українські банки у другому кварталі 2026 року суттєво прискорили видачу позик компаніям. Це сигнал про відновлення ділової активності та впевненості кредиторів у стабільності економіки. Якщо раніше розвиток кредитного ринку був більш поступовим, то нині ситуація змінилася — банки активно розширюють своє кредитування, бачачи потенціал у розвитку вітчизняного бізнесу.

Для підприємців це означає, що доступ до фінансування став простішим, а найменші компанії мають більше шансів знайти капітал для інвестицій у розвиток.

Ключові показники зростання гривневого портфеля

Аналізуючи квартальні дані, можемо відзначити чотири важливі факти:

  • Квартальне зростання: 9,4% — це істотний стрибок у порівнянні з 6,3% у попередньому кварталі.
  • Річне зростання: понад 30% — такий темп вказує на довгостроковий тренд розширення кредитування.
  • Загальні активи банків виросли на 3,4% за квартал, а за рік — на 16,4%.
  • Кредитування залишається основним драйвером росту активів уже понад два роки поспіль.

Хто більше кредитує: приватні чи державні банки

Цікаво, що найбільший вклад у розширення кредитування роблять банки з іноземним капіталом. Це уже другий квартал поспіль, коли вони лідирують за темпами приросту портфеля позик. Приватні компанії отримують істотно більше коштів, ніж державні підприємства.

Така концентрація позик у приватному секторі відбиває загальну тенденцію розвитку бізнесу та більшу готовність комерційних структур залучати позичкові кошти.

Строки кредитів: на що орієнтуються банки

Найбільше зростання припало на позики строком від одного до трьох років. Це оптимальний горизонт для середніх та малих проектів — досить довгий, щоб окупити інвестицію, але не надто тривалий. Банки явно розраховують на короткотермінове пожвавлення економіки та динамічний розвиток бізнесу.

Короткострокові та середністроки позики — це компроміс між ризиком і можливостями експансії. Для бізнесу це означає більшу гнучкість у плануванні розвитку.

Галузі, де банки найактивніше кредитують

За галузевим розподілом лідирують такі напрями:

  1. Будівництво — традиційно гарячий сегмент, де потрібні інвестиції.
  2. Металургія та машинобудування — критичні для економіки й експорту.
  3. Оборонна промисловість — отримала додатковий імпульс до розвитку.
  4. Переробна промисловість — створює нові робочі місця й доданої вартості.

Такий розподіл відбиває потребу економіки у розвитку базових секторів, які генерують вартість і забезпечують експорт.

Державна програма «Доступні кредити 5–7–9%» як каталізатор

Важливу роль у прискоренні кредитування відіграє державна ініціатива. Частка позик у рамках програми «Доступні кредити 5–7–9%» зросла до третини гривневого портфеля бізнесу. Це означає, що субсидовані ставки суттєво мотивують компанії залучати капітал.

Програма працює так: залежно від розміру компанії та призначення кредиту, ставка варіюється від 5% для стартапів, 7% для малих підприємств до 9% для середніх фірм. Такі умови набагато привабливіші за ринкові 15% плюс.

Кредити для фізичних осіб: стабільність та нові тренди

Розширення позик стосується не лише бізнесу, але й населення. Темпи зростання гривневих кредитів для фізичних осіб залишилися на рівні попереднього кварталу — не прискорилися, але й не сповільнилися. Це свідчить про стабілізацію попиту.

Структура позик для громадян виглядає так:

  • Незабезпечені кредити — займають основну частину портфеля (кредити на споживання без заставу).
  • Іпотека — темпи практично не змінилися, що свідчить про «заморозку» на ринку нерухомості.
  • Автокредитування — почало зростати швидше, що підкреслює пожвавлення попиту на авто.

Депозити: де населення та бізнес тримають гроші

Банки привабили більше коштів на депозити. Обсяг гривневих вкладів населення зріс на 7,1% за квартал, а для бізнесу цей показник становив 4,2%. За рік приріст досяг 19,6% та 17,1% відповідно — вражаючий результат, що демонструє довіру до банківської системи.

Цікаво, що частка дольарових депозитів населення скоротилася до менш ніж третини. Це означає, що громадяни все більше довіряють гривні та гривневим депозитам, що є позитивним сигналом для економіки.

Якість кредитних портфелів: поліпшення показників

Один із найважливіших показників здоров'я банківської системи — частка непрацюючих кредитів знизилася до 12,5%. Це свідчить про те, що борги льготніше погашаються, ризик дефолту менший. Якість портфелей покращилася як у корпоративному (бізнесовому), так і в роздрібному (споживацькому) сегментах.

Низька частка непрацюючих кредитів — це показник здоров'я економіки. Коли люди й компанії можуть повертати борги, це означає, що їхні доходи стабільні й зростають.

Скільки коштують кредити у 2026 році

Ставки є критичним параметром для позичальників. За гривневими кредитами бізнесу спостерігаємо таку динаміку:

  • Середня ставка: 15,3% річних — зросла на 0,2 процентного пункта за квартал.
  • Найнижча ставка (приватні банки з іноземним капіталом): 13,5% — вони можуть пропонувати конкурентніші умови.
  • Ставки за депозитами населення: 10,4% річних — трохи зросли з 10,1%.
  • Ставки за депозитами бізнесу: 10% річних — зросли з 9,7%.

Хоча ставки й поросли на чверть пункта, вони залишаються приемлемими для діючих проектів, особливо з державною підтримкою.

Прибутковість банків: вплив податків на результати

Попри динамічне розширення активів та кредитування, прибутки банківського сектору виявилися тиснені. Чистий прибуток у другому кварталі 2026 року був на 30% нижчим за аналогічний період 2025 року. Основна причина — підвищена до 50% ставка податку на прибуток банків (раніше вона була менша).

Попри це, регулятивний капітал банків виріс на 20,5% за квартал, що дало їм більше простору для розширення кредитування без порушення норм достатності капіталу. Жоден банк не вийшов за межі мінімальних вимог.

Висновки: що це означає для бізнесу й громадян

Дані за другий квартал 2026 року показують, що кредитна система України працює динамічно й сприяє розвитку економіки. Для бізнесу це означає:

  • Більш доступні умови фінансування за рахунок конкуренції між банками.
  • Можливість залучити капітал на розвиток, навіть якщо своїх ресурсів недостатньо.
  • Сприятливі умови для малого та середнього бізнесу через програму субсидованих кредитів.

Для громадян розширення депозитних ставок означає кращу дохідність збережень, що компенсує інфляцію й дозволяє накопичувати капітал.

Усе це разом створює умови для економічного зростання й розвитку фінансового сектору країни.

Часті запитання

На скільки відсотків виріс гривневий кредитний портфель бізнесу за ІІ квартал 2026?

Чистий гривневий кредитний портфель підприємств зріс на 9,4% за квартал — це відчутне прискорення у порівнянні з 6,3% у попередньому кварталі. За річний період приріст перевищив 30%, що свідчить про стійкий тренд розширення кредитування.

Яка середня ставка за гривневими кредитами бізнесу у 2026?

Середня ставка за гривневими кредитами бізнесу у другому кварталі 2026 року становила 15,3% річних. Найнижчу ставку — 13,5% — пропонували приватні банки з іноземним капіталом.

Як працює програма «Доступні кредити 5–7–9%»?

Це державна програма субсидованого кредитування, де ставка залежить від розміру компанії: 5% для стартапів, 7% для малих підприємств та 9% для середніх фірм. Частка таких позик у гривневому портфелі бізнесу зросла до третини, що робить програму ефективним каталізатором розширення кредитування.

Які галузі отримували найбільше кредитів у другому кварталі?

Лідирували будівництво, металургія, машинобудування (зокрема оборонна промисловість) та переробна промисловість. Цей розподіл відбиває потребу економіки у розвитку базових секторів, які генерують експортну вартість.

Як змінилися депозити населення й бізнесу?

Гривневі депозити населення зросли на 7,1% за квартал, а бізнесу — на 4,2%. За рік приріст досяг 19,6% та 17,1% відповідно. Частка дольарових вкладів населення скоротилася до менш ніж третини, що показує зростаючу довіру до гривні.

Чому прибуток банків скоротився на 30% попри зростання активів?

Основна причина — підвищена до 50% ставка податку на прибуток банків. Попри скорочення прибутків, регулятивний капітал зріс на 20,5%, що дозволило банкам продовжити розширення кредитування без порушення мінімальних вимог капітальної достатності.