Лобіювання в Україні: як позбутися упереджень посадовців

Чому лобіювання досі вважають нечестивим схемам

Багато років лобіювання в Україні асоціювалося з тіньовими практиками й корупційними ризиками. Ця установка глибоко вкорінилася у свідомості як посадовців, так і громадян, підриваючи довіру до державних інститутів. Однак реальність набагато складніша: будь-яка розвинута демократія потребує механізмів, за допомогою яких бізнес може обстоювати свої інтереси перед органами влади. Упередження щодо лобізму є однією з найбільших перешкод на шляху до впровадження цивілізованого ринку впливу.

Нова законодавча база як фундамент змін

З 1 вересня 2025 року в Україні набув чинності закон «Про лобіювання», який повністю змінив правовий ландшафт. Цей документ перевів лобіювання з неформальної площини у чітко регульоване поле та визначив прозорі правила взаємодії органів державної влади з представниками бізнесу й громадських організацій.

Закон стався необхідною крокованням, оскільки легалізація лобіювання дозволяє контролювати процес й виявляти конфлікти інтересів. Замість того щоб діяти у тіні, лобісти тепер повинні реєструватися та розкривати свої цілі й методи.

Реєстр прозорості НАЗК: інструмент трансформації

Ключовим механізмом реформи стала платформа Реєстр прозорості, яким керує Національне агентство з питань запобігання корупції. Це відкрита база даних, де публікуються інформація про суб'єктів лобіювання, їхні цілі й клієнтів.

Станом на вересень 2026 року реєстр налічує 205 суб'єктів з різних галузей економіки. Цей показник свідчить про активне залучення бізнесу до формалізованих механізмів лобіювання, хоча й вказує на те, що процес перебуває на стадії розвитку.

Що дає реєстр посадовцям і громадянам

• Прозорість щодо того, хто й коли зустрічається з чиновниками
• Можливість відстежити конфлікти інтересів
• Дані про фінансування лобіївської діяльності
• Можливість громадськості контролювати вплив груп інтересів на рішення влади

Проблема упереджень: глобальна, а не тільки українська

Упередження щодо лобіювання притаманні не лише Україні. Це явище спостерігається й в інших державах, де механізми лобіювання запроваджувались відносно недавно. Люди природним чином побоюються того, що не розуміють, тому негативне сприйняття є закономірним результатом довгої історії тіньових схем.

Для боротьби з цією стигмою Національне агентство з питань запобігання корупції очікує на рекомендації від Організації економічного співробітництва та розвитку щодо найефективніших комунікаційних стратегій. Йдеться про те, які інструменти краще спрацюють: чи то інформаційні кампанії, чи освітні відеокурси, чи інші форми просвітництва.

«Ця стигма не тільки про Україну, вона притаманна всім. Нам потрібні комунікаційні стратегії, які реально допоможуть змінити розуміння лобіювання в суспільстві»

Як змінити ставлення посадовців до відкритого спілкування

Одним із ключових показників трансформації сприйняття лобіювання має стати нормалізація зустрічей посадовців з представниками бізнесу. Чим більше офіційних зустрічей записується в реєстрі прозорості, тим краще — такої позиції дотримується керівництво НАЗК.

Це означає, що наявність запису про зустріч посадовця з лобістом не повинна вважатися чимось підозрілим або недозволеним. Навпаки, це має сприйматися як нормальна частина роботи державного чиновника, який слухає потреби різних суспільних груп.

Чому це важливо для розвитку бізнесу

1. Зменшує невизначеність під час взаємодії з органами влади
2. Дозволяє бізнесу законно захищати свої інтереси
3. Робить процес ухвалення рішень у владі більш передбачуваним
4. Знижує корупційні ризики завдяки прозорості
5. Сприяє розвитку цивільного суспільства й демократії

Роль НАЗК як точки входу в законодавство

Національне агентство з питань запобігання корупції позиціонує себе не як карний орган, а як партнер для лобістів. Основна клієнтура НАЗК — це самі представники лобіївської діяльності, які потребують інформації й рекомендацій щодо дотримання законодавства.

Таке переосмислення ролі агентства відображає важливий принцип: для того щоб лобіювання сформувалося як цивілізований ринок, потрібна не тільки репресія, а й освіта, інформаційна підтримка й консультування.

Міжнародний досвід: США та ЄС

США та Європейський Союз показують, що самого реєстру недостатньо для повної трансформації системи. Успішне впровадження прозорого лобіювання вимагає комплексного підходу:

• Контроль конфліктів інтересів — запобігання ситуаціям, коли посадовець ухвалює рішення на користь своїх власних або близьких інтересів
• Прозорість у процесах ухвалення рішень — публічне обговорення й документування того, як формуються державні політики
• Цифровий слід комунікацій — архівування всіх контактів між органами влади й лобістами для подальшої перевірки
• Освітні кампанії — розповсюдження інформації про легітимне лобіювання

Стан взаємодії бізнесу й влади в Україні

На відміну від стигми, яка існує в громадській свідомості, практична взаємодія між органами влади й представниками бізнесу тривала й раніше. Компанії завжди шукали шляхи впливати на державні рішення, а чиновники слухали пропозиції приватного сектору. Новизна полягає не в самому фактові спілкування, а в його формалізації й прозорості.

Це означає, що впровадження закону про лобіювання не створило новий вакуум у комунікаціях — воно легалізувало те, що існувало неформально, й дало йому структуровану форму.

Вибір правильної стратегії комунікацій

НАЗК активно шукає найефективніші способи змінити громадське сприйняття лобіювання. Від того, які інструменти будуть обрані — від інформаційних плакатів до онлайн-курсів, від медійних кампаній до соціальних мереж — залежатиме успіх легалізації цього механізму в свідомості українців.

Ключ до успіху — це послідовність, довго термінова робота й залучення всіх зацікавлених сторін: органів влади, представників бізнесу, медіа й громадських організацій. Тільки коли лобіювання сприйматиметься як нормальна й прозора частина демократичного процесу, система зможе функціонувати правильно й приносити користь економіці.

Прозорість — основа довіри. Коли люди розуміють, як ухвалюються рішення, вони готові їх прийняти навіть якщо вони їм не подобаються.