Удари по портах Одеси: як втрати експорту погрожують 2% ВВП України

Катастрофічні наслідки атак на портову інфраструктуру

Російські удари по портах Одеси практично зупинили експорт українського зерна саме у період активного збирання врожаю. Ці порти традиційно забезпечували близько 90% усіх зернових поставок з України на світовий ринок. Однак блокування морських маршрутів створило без перебільшення катастрофічну ситуацію для національної економіки, адже сільськогосподарська продукція формує понад половину всієї експортної виручки країни.

За прогнозами аналітиків, економіка України може втратити до 2% ВВП у поточному році через неспроможність експортувати врожай. Національний банк України оцінює прямі фінансові втрати у 2,5 млрд доларів, а міжнародні дослідницькі інститути пропонують ще більш песимістичні сценарії на період 2027 року.

Реальна ситуація на полях: історія фермерів

Один із найбільш показових прикладів — господарство на Херсонщині, яке розташовується на площі 800 гектарів. Власник, повернувшись після деокупації регіону, інвестував значні ресурси: розмінував поля, придбав насіння та тех­ніку. Цього сезону він розраховував на змістовний врожай пшениці, ячменю й соняшнику, але експортна криза порушила всі плани.

«Коли ми почали збирати врожай, позитивні емоції були максимальні. Однак тепер реальність бачиться значно складнішою», — описує фермер нинішне становище.

Зараз вирощений урожай зберігається у пластикових резервуарах, розкладених безпосередньо на полях. Такий метод дозволяє зберігати зерно максимум до березня наступного року, однак загальна ємність національних сховищ може бути вичерпана вже на початку листопада, якщо ситуація з експортом не змінюватиметься.

Продаж нижче собівартості: фінансовий колапс аграріїв

Через надлишок зерна на внутрішньому ринку ціни впали до третини від світових котирувань, що не покривають навіть виробничих витрат фермерів. Численні господарства змушені продавати врожай зі значними збитками або зовсім його не продавати.

Фермер з Харківської області, який обробляє 3 тисячи гектарів, зіткнувся з ще складнішою проблемою: у нього просто немає коштів для доставки зерна до сховищ. До того ж він занепокоєний можливими осінніми дощами, які можуть знищити залишок урожаю. Його фінансові резерви, які дозволили пережити попередні експортні криз у 2022 році, повністю вичерпані. Більша частина сільськогосподарської техніки господарства вже знищена російськими ударами, а кредити на її придбання ще виплачуються.

Загроза масових банкрутств і скорочення виробництва

Експерти сходяться на тому, що нездатність реалізувати врожай змушує фермерів брати нові кредити в умовах вже виснажених фінансових ресурсів. У разі подальшого погіршення ситуації велика частина господарств розглядає такі виходи:

• Відкладення осінньої посівної на невизначений період
• Скорочення площ посіву на 20–40%
• Перехід на альтернативні культури, які можна висівати пізніше в сезоні
• Припинення діяльності найменших господарств, неспроможних покрити борги

Ці сценарії означають не лише кризу аграрного сектору, але й системні ризики для всієї економіки країни.

Масштабні економічні прогнози втрат

Міжнародна дослідницька організація Oxford Economics розраховує можливі економічні втрати таким чином:

Песимістичний сценарій припускає тривалу серйозну блокаду морських експортних коридорів без змін на краще.

Державні заходи та альтернативні маршрути

Уряд України вже затвердив програму пільгових кредитів для агровиробників та планує розширити потужності сховищ для зберігання зерна. Крім того, запрошено грант від Європейського Союзу на суму 220 млн євро для фінансування цих заходів.

Паралельно розвиваються альтернативні експортні маршрути:

1. Залізничні коридори на захід через Польщу та інші союзники НАТО
2. Річкові вантажоперевезення Дунаєм у напрямку Чорного моря
3. Наземні транспортні мережі через країни Центральної Європи

Однак пропускна здатність цих маршрутів залишається обмеженою. До того ж низький рівень води в Дунаї ускладнює логістику, а вартість альтернативних доставок значно перевищує морські тарифи.

Прогнози експорту для сезону 2026–2027

Міністерство аграрної політики України розраховує експорт пшениці у сезоні 2026–2027 років на рівні 8,3 млн тонн замість раніше прогнозованих 17,6 млн тонн. Це означає скорочення майже вдвічі через експортні утруднення.

Загальний обсяг експорту аграрної продукції при максимальному використанні всіх альтернативних маршрутів сягне лише близько 30 млн тонн, у той час як приблизно стільки ж зерна може залишитися на зберіганні або відправитися на цілком неконтрольованих умовах у польові сховища з ризиком повної втрати врожаю.

Ширші економічні наслідки для країни

Економісти наголошують, що тривала блокада чорноморських портів матиме каскадний вплив на всю національну економіку. Інфляція прискориться, темп економічного зростання сповільниться, а середня купівельна спроможність населення впаде через ріст цін на продовольство.

Тривала блокада чорноморських портів несе ризик інфляції й гальмування ВВП на роки вперед, з можливістю кумулятивних втрат у понад 5% ВВП.

Санкції проти портової інфраструктури України — це не лише удари по фермерам, а й атака на основу економічної стійкості держави. Відновлення портової спроможності та захист морських маршрутів мають бути пріоритетом для забезпечення продовольчої та економічної безпеки країни.

Порядок дій для читачів і бізнесу

Якщо ви займаєтесь сільськогосподарством або торгівлею продукцією АПК, варто:

• Розглянути можливість використання альтернативних експортних маршрутів через стратегічних партнерів
• Перевірити умови державних програм підтримки агровиробників на 2026 рік
• Заздалегідь планувати структуру посівів на наступний сезон з урахуванням експортних обмежень
• Займатися диверсифікацією культур і ринків збуту

Криза портів Одеси — це серйозний виклик, який вимагає координованої відповіді держави, бізнесу та громадянського суспільства для мінімізації економічних збитків.