Червоноградська ЦЗФ: новий керуючий санацією та план відновлення роботи

Апоінтмент нового керуючого: хто отримав довіру суду

Процес оздоровлення найбільшої у Львівській області збагачувальної фабрики отримав новий імпульс. Господарський суд регіону призначив Євгена Севастьянова керуючим санацією ПАТ "Львівська вугільна компанія", від якої напряму залежить функціонування Червоноградської центральної збагачувальної фабрики. Рішення судді стало результатом консенсусу всіх зацікавлених сторін.

Кандидатура нового керуючого позитивно оцінена комітетом кредиторів, представниками Фонду державного майна та органів юстиції. Єдина позиція всіх учасників процесу сигналізує про те, що сторони вбачають у цьому призначенні реальний шанс на вихід з кризи.

Чому вибір впав саме на цього фахівця

Критичним чинником при виборі стала репутація претендента. Згідно з офіційним реєстром арбітражних керуючих, Євген Севастьянов жодного разу не піддавався дисциплінарним стягненням, а його діяльність не мала порушень. Це гарантує судам і кредиторам, що фахівець матиме достатню кваліфікацію для керування складним процесом санації.

• Підтримка комітету кредиторів — основний сигнал про довіру
• Чиста служба без дисциплінарних стягнень
• Визнання органами юстиції та прокуратури
• Одностайна позиція трудового колективу

Найголовніші завдання на найближчі місяці

Суд залишив собі право контролю над процесом, виставивши конкретні терміни. Новому керуючому необхідно підготувати детальний план санаційних заходів до 16 листопада 2026 року. Цей документ стане дорожною картою для всього подальшого процесу відновлення роботи підприємства.

Наступне судове засідання було призначене на 18 листопада, що дає змогу суду оцінити якість та реалістичність запропонованого плану. Такий плотний графік роботи указує на бажання судової системи прискорити процес і припинити багаторічний простій.

"Для працівників ключове завдання — повернення підприємства до роботи та виплата зарплат, які накопичились під час простою," — наголошено представниками трудового колективу.

Чому ситуація потребує невідкладного вирішення

Простій Червоноградської центральної збагачувальної фабрики — це проблема не лише для місцевих робітників. Від надійної роботи цього обладнання залежить стабільне постачання готового вугільного матеріалу зі шахт Львівсько-Волинського вугільного басейну. Ця сировина спрямовується на державні теплогенеруючі станції, що є критичною ланкою енергетичної безпеки України.

Зі січня 2026 року фабрика практично не функціонує, що загрожує як енергетичній стабільності, так і соціальній ситуації на місцях. Робітники, яких близько кількасотен, чекають на виплату заробітної плати, а регіональна економіка втрачає важливе підприємство.

Історія довгих чекань

ПАТ "Львівська вугільна компанія" знаходиться у стані банкрутства з 2015 року. Понад одинадцять років судові процеси проходили дуже повільно, засідання неодноразово переносилися без видимих причин. Таке гальмування призвело до того, що виробництво повністю зупинилось, а борги перед працівниками лише накопичувались.

Громадські організації, насамперед профспілкові об'єднання, постійно закликали органи влади якнайшвидше розв'язати проблему. Звернення до Міністерства енергетики мали на меті активізувати дії держави щодо стабілізації ситуації на фабриці.

Що буде далі: план дій на 2026 рік

Призначення нового керуючого — це лише перший крок на довгому шляху відновлення. Реальна робота почнеться після подання плану санації. Процес потребуватиме слагодженої роботи керуючого, кредиторів, органів влади та самого трудового колективу.

1. Розробка плану санаційних заходів (до 16 листопада)
2. Судовий розгляд та затвердження плану (18 листопада)
3. Безпосередня реалізація заходів санації
4. Відновлення виробничих потужностей
5. Налагодження системи виплат працівникам

Відновлення роботи Червоноградської ЦЗФ — це не лише економічна необхідність, але й питання соціальної справедливості щодо людей, чиї місяці без доходу.

Висновок та перспективи

Найменування нового керуючого санацією та встановлення конкретних термінів — це сигнал про те, що система хоче рухатися вперед. Трудовий колектив, кредитори та органи юстиції об'єдналися в одній позиції, що значно підвищує шанси на успіх цього складного процесу.

Якщо план санації буде реалістичним і своєчасно затвердженим, фабрика може повернутися до робочого стану протягом 2026 року. Це означає не лише відновлення промислового потенціалу регіону, але й повернення гідної оплати праці сотням родин, які чекали на цей момент більше десяти років.

Найголовніше тепер — дотримання встановлених судом термінів і послідовна реалізація всіх планових заходів. Кожен місяць простою коштує український бюджет мільйонів гривень і мільйонів людських страждань.