Контрольований експорт газу як засіб відновлення видобутку в Україні

Проблема недофінансування газовидобування

Українські газовидобувні компанії стикаються з крайніми труднощами відновлення своєї діяльності. Багато об'єктів було пошкоджено, а матеріальні ресурси виснажені на ремонти та закупівлю резервного обладнання. Приватний сектор так і не повернувся до довоєнних обсягів видобутку — якщо у 2021 році видобич становив близько 5 млрд кубометрів, то нині це скоротилося до 3,5–3,7 млрд кубометрів на рік.

Галузь потребує невідкладного фінансування для подальшого розвитку: буріння нових свердловин, геологорозвідувальних робіт і закупівлі сучасного обладнання. Без цих інвестицій видобуток стане перманентно стагнувати.

Різниця у цінах на газ: європейський та український ринки

Одним із найбільших мотиваторів для розвитку є значна різниця між внутрішніми та європейськими цінами на газ. На Українській енергетичній біржі газ коштує приблизно 480 доларів за тисячу кубометрів, тоді як на європейському хабі TTF ця ж кількість газу оцінюється на рівні близько 739 доларів.

Така цінова прірва — понад 250 доларів за тисячу кубометрів — дає чітке розуміння того, наскільки вигідною була б можливість продажу частини видобутку іноземним покупцям.

Українські компанії мають законний інтерес реалізувати навіть невелику частину свого газу на міжнародних ринках, щоб отримати додаткові доходи для розвитку своєї діяльності.

Механізм контрольованого експорту

Контрольований експорт газу передбачає не вільний продаж усього видобутку, а чітко обмежену систему. Пропонована модель включає:

• Можливість реалізації лише обмеженої частини (до 15%) власного видобутку компаніями;
• Встановлення загальних максимальних лімітів експорту;
• Право держави припинити експорт у разі ризиків для національної енергетичної безпеки;
• Гнучкість переглядання обсягів — щотижнево, щодекади чи щомісяця.

Така система дозволяє балансувати економічні потреби видобувної галузі та стратегічні інтереси держави щодо енергозабезпечення населення.

Можливості використання додаткових доходів

Виручка від експорту може мати реальний вплив на розвиток галузі. Видобувники планують використати додаткові кошти на:

1. Буріння нових розвідних та видобувних свердловин;
2. Проведення геологорозвідувальних робіт;
3. Придбання сучасного й надійного обладнання;
4. Модернізацію наявних видобувних потужностей.

Ці інвестиції критично необхідні, оскільки приватні компанії досі не можуть спрямовувати значні кошти на розвиток через необхідність постійного обслуговування та ремонту пошкоджених об'єктів.

Енергетична безпека та запаси газу

Запаси природного газу в українських підземних сховищах постійно зростають. До середини липня держава накопичила близько 13 млрд кубометрів — на понад 40% більше, ніж у той же період попереднього року. Експерти прогнозують, що до осені можна буде накопичити понад 15 млрд кубометрів газу.

Такого обсягу достатньо для забезпечення цілого опалювального сезону, що дає змогу запровадити контрольований експорт без ризику для населення та критичної інфраструктури.

Історія обмежень на експорт

Нагадаємо, що з початку 2022 року Кабінет Міністрів встановив нульові квоти на експорт газу українського походження. Це рішення було одним із перших кроків, спрямованих на максимальне накопичення й використання национального газу для внутрішніх потреб.

Проте нині, коли запаси зростають та держава забезпечена енергоносіями, з'являється реальна можливість перегляду цієї політики на користь видобувної галузі.

Навіщо це потрібно

Простіше кажучи, видобувна галузь перебуває у критичному стані. Без додаткових інвестицій і фінансових ресурсів вона не зможе відновитися й розвиватися. Контрольований експорт газу — це компроміс, який задовольняє як інтереси компаній, так і державну політику енергетичної безпеки.

Запровадження такої системи дозволило б галузі отримати необхідні ресурси для розвитку, створити нові робочі місця і підвищити вкрай важливу для України енергетичну незалежність.