Операція «Феміда»: як викрили рейдерську схему захоплення бізнесу у Києві

Масштабне розслідування рейдерської мережі

Антикорупційні органи України викрили потужну злочинну організацію, що спеціалізувалася на рейдерському захопленні бізнесу та нерухомості. Операція отримала умовну назву «Феміда» і охопила широку мережу осіб, серед яких були чинні та колишні народні депутати, високопосадовці державних органів та керівники банків. Слідство тривало кілька років, витребуючи залучення спеціалістів та значних ресурсів для розшифрування складної системи зловживань.

Методика діяльності злочинної групи

За версією слідства, учасники організації використовували багатошарову систему шахрайства, яка включала підробку документів, залучення спеціалістів у сфері інформаційних технологій та корумпованих посадовців державних органів.

Основні етапи рейдерської схеми

• Проникнення до реєстрів: хакери під маскою державних реєстраторів отримували несанціонований доступ до Єдиного реєстру юридичних осіб та внесували туди підроблені матеріали
• Перереєстрація прав: корпоративні права компаній-жертв передавалися особам, які знаходилися під контролем організації
• Утримання контролю: учасники схеми впливали на посадовців Мінюсту для закріплення незаконних змін у реєстрах
• Вилучення активів: захоплені підприємства розпродавалися або використовувалися для легалізації коштів

Масштаби шкоди

Восени 2025 року членам організації вдалося встановити контроль над активами вартістю понад 248 млн гривень. У травні 2026 року вони атакували об'єкти нерухомості в центрі столиці, намагаючись оволодіти майном на суму додатково більше 207 млн гривень. Деякі цільові об'єкти оцінювались у понад 500 млн гривень.

Хто стояв за рейдерською організацією

Слідство встановило широке коло причетних осіб, серед яких були впливові державні діячі. Фінансування операцій забезпечував один із засновників організації — чинний народний депутат, який витратив на діяльність мережі щонайменше 514 тисяч доларів США.

Виявлені фігуранти справи

До списку причетних входили:

• Ірина Мудра — колишня заступниця голови Офісу Президента
• Віктор Дубовик — керівник Директорату з питань правової політики Офісу Президента
• Олена Ференс — заступниця міністра юстиції
• Вадим Столар — чинний народний депутат
• Василь Астіон — бізнесмен та колишній депутат облради
• Микола Гладишенко, Олег Ступак, Людмила Снігур — керівництво державного банку
• Максим Микитась — колишній депутат Верховної Ради

Методи впливу на державний апарат

Для утримання контролю над захопленими підприємствами організація намагалась впливати на рішення посадовців Міністерства юстиції щодо розгляду скарг на незаконні реєстраційні дії

У одному з документально підтвердених епізодів 29 грудня 2025 року колегія Мінюсту визнала законним перехід права власності на захоплену компанію. Уже 31 грудня того ж року виконувач обов'язків міністра юстиції затвердив цей висновок. Така синхронізація дій вказує на координацію дій представників органу влади.

Спроба фальсифікації через суд

У іншому епізоді учасники розслідуваної мережі намагалися оволодіти центральною нерухомістю, створивши фіктивну судову ухвалу. План передбачав внесення підробленого документу до реєстру нерухомості за допомогою зловмисників-хакерів. Однак низка чиновників Мінюсту відмовилися виконувати неправомірні розпорядження, через що цей епізод не був доведено до завершення.

Фінансування злочинної діяльності

Керівництво організації акумулювало значні суми для забезпечення своїх операцій. 514 тисяч доларів витрачалися на оплату послуг IT-спеціалістів, судових витрат та неправомірної вигоди правоохоронцям та судовцям.

При розслідуванні антикорупційні органи отримали аудіозаписи, на яких фігуранти обговорюють конкретні платежі за різні дії, пов'язані із захопленням компаній та утриманням над ними контролю. Ці матеріали послужили вагомим доказом у справі.

Перевірка та обвинувачення

19 серпня 2026 року НАБУ та САП офіційно повідомили учасникам організації про підозри за статтями 191 (легалізація коштів), 206-2 (рейдерство), 358 та 361 (зловживання службовим становищем) Кримінального кодексу України.

Слідство встановило безпрецедентний масштаб корупції та організованого злочину у структурах державної влади

Розслідування продовжується, розширюючи коло виявлених порушень. Справу розглядає Вищий антикорупційний суд, де розмотрюються клопотання про обрання запобіжних заходів щодо підозрюваних. Матеріали свідчать про системні проблеми у роботі державних реєстрів та необхідність посилення контролю за переведенням прав власності на майно.