Проблема скасування квоти на експорт металобрухту
Брухтозаготівельна галузь України активно відстоює позицію про необхідність скасування урядової заборони на експорт металобрухту. Однак експерти переконані, що таке рішення матиме катастрофічні наслідки для вітчизняної економіки. Скасування "нульової" квоти обернеться багатомільярдними втратами держбюджету і поверненням незаконних реекспортних схем, які крадуть мільйони євро на митах.
Аргументи брухтозаготівельників: факти й вимисли
Представники галузі наголошують на тому, що вітчизняні металургійні підприємства нині не здатні купувати брухт у необхідних обсягах. Основну причину вони вбачають у руйнуванні виробничих потужностей через ракетні обстріли та воєнний форс-мажор.
Проте дані свідчать про інше. Згідно зі статистикою «Укрметалургпрому», у вересні 2026 року вітчизняні металургійні підприємства виробили 131 тисячу тонн рідкої сталі. Крім того, численні ливарні и металообробні заводи продовжують активно функціонувати і потребують сировини.
«Говорити про фізичну відсутність внутрішнього збуту брухту в Україні - це некоректно. Промисловість зберігає попит на стратегічну сировину, не зважаючи на воєнні труднощі».
Економічна вигода прямого експорту брухту: міраж чи реальність?
Один із ключових аргументів прихильників скасування квоти полягає в тому, що європейський ринок пропонує більш вигідні ціни на металобрухт. Однак історія показує абсолютно іншу картину.
До введення обмежень у експорті брухт через Україну реалізувався за схемою: Україна → Польща → Туреччина. У результаті:
- Брухт не затримувався на європейському ринку
- Переоформлювався і відправлявся до турецьких металургів
- Обходилося експортне мито в 180 євро за тонну
- Українська казна отримувала лише 104 гривні податків з тонни
Ця схема дозволяла трейдерам уникати мит завдяки безмитним торговельним угодам України з ЄС, але держбюджету завдавала збитків на десятки мільйонів євро щорічно.
Порівняння доходів: брухт проти готової продукції
Економічна різниця між експортом сировини і експортом готової продукції значна:
| Вид експорту | Дохід на державу (за тонну) |
|---|---|
| Експорт металобрухту | 50–100 грн |
| Експорт виплавленої сталі | 13 000–15 000 грн |
Різниця становить понад 130 разів на користь готової продукції. Вивезення необробленої сировини ніколи й ніде не було для держави вигіднішим, аніж виробництво продукції з доданою вартістю.
Міжнародна практика обмеження експорту брухту
Обмеження або полна заборона експорту металевого брухту - поширена практика розвинених країн. Європейська комісія у вересні 2026 року оновила Регламент ЄС про перевезення відходів, посилючи контроль над експортом стратегічної сировини.
Така нетарифна регуляція дозволяє Європі захищати власні інтереси, обмежуючи поставки брухту в країни, де виробництво металу здійснює конкуренцію європейській промисловості. Україна має право діяти аналогічно у своїх національних інтересах.
Загрози від скасування квоти в умовах війни
Спроба вільно експортувати брухт у поточних обставинах матиме катастрофічні наслідки:
- Дефіцит сировини для металургії. Воєнний форс-мажор уже зменшує обсяги заготівлі. Осінньо-зимовий період додатково знижуватиме сезонне накопичення брухту через негоду і мобілізацію.
- Втрати державного бюджету. Замість багатомільярдних доходів від експорту готової сталі держава отримуватиме копійки від сировини.
- Відновлення тіньових схем. Реекспортні механізми повернуться, ухиляючи мита й наповнюючи кишені посередників за рахунок державної казни.
- Загальмування відновлення металургії. Пошкоджені агрегати не зможуть відновитися без достатньої сировини і внутрішнього попиту.
Альтернативне рішення: дозвіл з запобіжниками
Експерти пропонують компромісний варіант на час простою пошкоджених агрегатів. Це дозволив би державі:
- Тимчасово експортувати брухт у обмежених, контрольованих обсягах
- Вилучати надприбуток від такого експорту через експортне мито
- Продавати експортні квоти через прозорі державні торги на Prozorro
- Поповнювати боєнні потреби країни доходами від регульованого експорту
Це дозволило б балансувати між поточними економічними потребами і довгостроковим захистом вітчизняної промисловості.
Висновок: стратегічна необхідність збереження обмежень
Збереження квоти на експорт металобрухту - це не просто адміністративне рішення, а стратегічний крок для захисту української металургії в період, коли її потенціал і без того серйозно пошкоджено. Скасування обмежень без запобіжників загрожує остаточним крахом галузі, яка залишається одним із головних джерел наповнення державного бюджету.
В умовах воєнного часу варто зберігати контроль над стратегічною сировиною і спрямовувати її на відновлення вітчизняного виробництва, а не на незаконне збагачення посередників через реекспортні схеми.
Часті запитання
Чому держава запровадила заборону на експорт металобрухту?
Заборона (нульова квота) запроваджена для захисту вітчизняної металургійної промисловості від вивезення стратегічної сировини. Це дозволяє скеровувати брухт на внутрішні заводи замість експорту за кордон, що сприяє розвитку вітчизняного виробництва і збільшує доходи держбюджету від експорту готової продукції.
Скільки держава втрачає від експорту брухту через посередників?
За розрахунками експертів, ще до введення заборони реекспортні схеми через ЄС до Туреччини крали держбюджету десятки мільйонів євро щорічно. Брухт проходив переоформлення для уникнення мита, тоді як Україна отримувала лише 104 гривні податків з тонни замість реального економічного ефекту.
Чи правда, що вітчизняні метзаводи не купують брухт через руйнування?
Це частково правда, але не повна картина. Хоча деякі великі агрегати пошкоджені ракетами, у вересні 2026 року Україна все ще виробила 131 тисячу тонн рідкої сталі. Крім того, численні ливарні та металообробні підприємства активно функціонують і потребують сировини.
Яка різниця в доходах держави від експорту брухту проти готової сталі?
Експорт брухту приносить державі 50–100 гривень на тонну, а експорт готової сталі, виплавленої з цього ж брухту, — 13 000–15 000 гривень на тонну. Різниця становить понад 130 разів, що демонструє вигідність збереження сировини для вітчизняного виробництва.
Чи інші країни також обмежують експорт металобрухту?
Так, обмеження і повна заборона експорту металевого брухту — поширена міжнародна практика. Європейська комісія у вересні 2026 року посилила контроль над експортом брухту через оновлення Регламенту ЄС про перевезення відходів, захищаючи стратегічну сировину для декарбонізації.
Який компромісний варіант пропонують експерти?
Експерти рекомендують тимчасово дозволити експорт брухту в обмежених обсягах з обов'язковим вилученням надприбутку через експортне мито та продаж квот на державних торгах. Це збалансує поточні потреби з довгостроковим захистом металургії.