Як бізнесу готуватися до атак: рекомендації уряду 2026

Економічні втрати й виклики бізнесу

Сьогодні українські компанії зіткнулися з безпрецедентними викликами. Ворожі удари завдали економіці збитків понад 7,7 млрд доларів, пошкодивши або знищивши більше як мільйон квадратних метрів нерухомості як державного, так і приватного сектора. Енергетика, металургія, логістика, переробна промисловість і роздрібна торгівля — все це зазнало значних руйнувань, які вплинули на загальну стійкість економіки.

Краще бути готовим до найгіршого, і це не відбудеться, ніж опинитися в неочікуваній ситуації.

Стратегія прогнозування й мінімізації ризиків

Успішні компанії вже розуміють: розраховувати на «авось» більше не варто. Необхідно активно планувати аварійні сценарії й готуватися до них завчасно. Перший крок — критичний аналіз можливих загроз.

Альтернативні виробничі майданчики

Компаніям треба визначити запасні локації, де вони зможуть продовжити або відновити виробництво, якщо основна база зазнає пошкоджень. Це передбачає:

• Розташування резервних площадок на території держави або за кордоном;
• Налагодження співпраці з іншими виробниками для організації контрактного виробництва (private label);
• Узгодження умов переміщення обладнання й персоналу;
• Розроблення плану повернення до основного виробництва після стабілізації.

Для компаній, що виробляють споживчі товари, має сенс укласти попередні угоди з потенційними партнерами щодо розміщення виробництва.

Резервні постачальники й логістичні мережі

Не менш важливо диверсифікувати джерела постачання. Залежність від одного поставщика або маршруту — прямий шлях до паралічу операцій. Рекомендується:

1. Визначити мінімум 2-3 альтернативних постачальники для кожного критичного матеріалу або компоненту;
2. Домовитися про рамкові договори з чіткими умовами й термінами поставки;
3. Розвивати стосунки з іноземними партнерами для імпорту дефіцитних товарів;
4. Проаналізувати можливість локалізації поставок або пошуку аналогів.

Особливої уваги потребують імпортовані компоненти — варто заздалегідь обговорити з постачальниками варіанти, які дозволятимуть мінімізувати затримки поставок.

Запасні приміщення й інфраструктура

Розумно зберігати інформацію про вільні комерційні площі, склади або виробничі помешкання, які можуть стати тимчасовим місцем дислокації бізнесу. Це допоможе швидко адаптуватися до непередбачених обставин, а не витрачати час на пошуки в критичний момент.

Державна підтримка й програми допомоги бізнесу

Уряд розуміє, що самостійно впоратися буде складно, особливо малим і середнім компаніям. Тому держава запроваджує й розширює програми фінансування.

Програма «Доступні кредити 5-7-9%»

Уже усім відома ця ініціатива продовжує працювати й розвиватися. Параметри програми на 2026 рік:

Програма пропонує ставки від 5% до 7-9% залежно від розміру компанії й цілей кредитування.

Підтримка великого бізнесу

Крім того, великі компанії отримують можливість залучати пільгові кредити обсягом до 2 млрд гривень на одну групу зі ставкою близько 10%. Це дозволяє великим виробничим й торговельним мережам стабілізувати операції й продовжити роботу в складний період.

Механізм страхування воєнних ризиків

Окремо варто розглянути новий механізм компенсації збитків від військових атак. Уряд пропонує створити спеціалізований фонд на основі державного внеску розміром 1 млрд доларів, який міжнародні партнери можуть подвоїти або потроїти.

Як буде працювати страховий фонд

Система передбачає максимальну спрощеність:

• Тариф страхування: близько 2% від вартості майна — символічна ставка, доступна для всіх категорій бізнесу;
• Термін компенсації: 30 днів після подання документів;
• Максимальний розмір виплати: близько 5 млн доларів на одного страхувальника;
• Спрощена процедура: без тривалих перевірок і камеральних аудитів.

Проте источники фінансування фонду поки що остаточно не затвердили. Варіант підвищення податку на додану вартість з 20% до 21% не отримав широкої підтримки бізнесу й парламенту, тому уряд продовжує пошуки альтернативних механізмів.

Практичні кроки для компаній сьогодні

Не варто чекати на бюрократичні рішення. Кожна компанія може починати з простих, але ефективних дій:

1. Провести аудит вразливостей своїх об'єктів, ланцюгів постачання й логістики;
2. Скласти реєстр альтернативних майданчиків, партнерів і постачальників;
3. Розробити дитальний план дій на випадок надзвичайної ситуації;
4. Забезпечити дублювання критичної інформації й даних;
5. Розширити страховий портфель, включивши поліси військових ризиків;
6. Запросити проектне фінансування через державні програми.

Висновок: готовність як конкурентна перевага

У 2026 році компанії, які завчасно продумали свою стійкість, отримують значну конкурентну перевагу. Держава надає інструменти й програми підтримки, але ініціатива повинна виходити від самого бізнесу. Розробіть план готовності вже сьогодні й передайте його ключовим структурам компанії. Помилка — чекати, коли проблема постане перед дверима.

Мислити необхідно за найкритичнішим сценарієм розвитку подій. Краще бути готовим, ніж виявитися в ситуації без плану.