Головні виклики українського технологічного сектору у 2026

Хоча повномасштабна війна й залишається найбільшою перешкодою, Україна як юрисдикція для технологічних компаній стикається з набагато глибшими проблемами. Дефіцит фахівців — критичний виклик, що виникає через людські втрати і потребу в захисті держави. Одночасно з цим тисячі висококваліфікованих фахівців покидають країну, особливо жінки з дітьми, що деморалізує IT-сектор.

Другий серйозний виклик стосується капіталу. На парадокс — у країні є значні грошові потоки, накопичені в традиційних секторах (ритейл, нерухомість), однак вони заблоковані валютними обмеженнями НБУ. Культура внутрішнього інвестування в технологічні стартапи практично не розвинена. Коли українські компанії отримують додатковий прибуток, переважна більшість обирає нерухомість замість венчурного фінансування.

Валютні обмеження НБУ як гальмо для венчурного інвестування

Начебто НБУ послідовно послаблює валютні обмеження, запроваджені у лютому 2022 року. Нині бізнес може знімати до 200 тисяч гривень готівкою на день, а корпоративні картки дозволяють розраховуватися за кордоном до 400 тисяч гривень щомісяця. Експортери отримали право сплачувати бонуси іноземним партнерам у межах 10% від вартості товарів.

Проте цих послаблень недостатньо для активного венчурного інвестування. Капітал, який міг би підтримати українські DefTech стартапи, практично не може вільно циркулювати всередину закордонних фондів. Така ситуація відштовхує інвесторів і гальмує зростання інноваційного сектору.

«Дія.City Invest»: новий механізм для венчурного фінансування

Мінцифра розробила проєкт «Дія.City Invest», спрямований на спрощення створення українських венчурних фондів. На теперешній час цей процес займає півтора-два роки через складні законодавчі процедури. Якщо законопроєкт пройде, реєстрація венчурного фонду триватиме лише три тижні.

У лютому 2026 року законопроєкт № 14362 успішно пройшов Комітет з питань цифрової трансформації. Проєкт розроблено спільно з Нацкомісією цінних паперів та фондового ринку й не вимагає додаткового фінансування від держави — це суто процедурна реформа. Мінцифра налякає пройти перше читання законопроєкту у залі Верховної Ради ще у 2026 році.

Як «Дія.City» став якорем для утримання IT-компаній

На момент запуску «Дія.City» у лютому 2022 року мало хто вірив у цей проєкт. Навіть найбільші українські технологічні компанії спочатку створювали окремі невеликі дочірні фірми з приставками Tech або Digital у назві, щоб якщо щось пійде не так, втрати були мінімальні.

За 4,5 років ситуація кардинально змінилася. На кінець першого року існування простору стало зрозуміло, що всі обіцяні пільги й механізми насправді працюють. Податкова не чинила перепон, судова практика визнавала резидентів, адміністративних проблем не виникало. Зараз близько 90% IT-сектору залучено до «Дія.City».

Дослідження, проведене спільно з Diia.City United та Advanter Group, показує вплив цього простору. У 2025 році IT-сектор сплатив 58,6 мільярда гривень податків — на 33,2% більше, ніж роком раніше. Резидентство в «Дія.City» стало однією з базових умов, що дозволяє компаніям отримувати статус критично важливих для економіки підприємств.

Defense Tech як локомотив інвестицій

За останні роки інвестиційні потоки в Україну змінилися якісно. Цивільні технологічні стартапи отримують менше фінансування, однак це пов'язано з об'єктивною причиною — величезним ростом Defense Tech сектору.

Кількість років тому іноземним інвесторам доводилося пояснювати, чому варто інвестувати в оборонні технології. Багато фондів взагалі не мали мандату на такі інвестиції. Зараз ситуація змінилася — більшість глобальних венчурних фондів мають директиву на інвестування в DefTech. Проблема полягає не у відсутності угод, а в їхній нестачі.

Практично 90% інвестицій, що надходять в Україну, припадає на резидентів «Дія.City». Це служить сигналом якості для інвесторів — компанії пройшли верифікацію простором і валідацію державою. Для багатьох міжнародних фондів резидентство в «Дія.City» — це обов'язкова умова.

Розширення видів діяльності «Дія.City»

Перше розширення переліку видів діяльності простору виконано саме для виробників безпілотних літальних апаратів. Передбачалося, що це буде тимчасовим рішенням, однак розвиток показав необхідність постійного масштабування.

На теперішній час в межах «Дія.City» функціонує близько 500 компаній, що займаються розробкою та виробництвом БПЛА й супутніх технологій. Для України інноваційність — це питання виживання. Простір став не просто бустером для розвитку, а мінімальною нормою, щоб утримати бізнес у країні під час воєнного часу.

Амбасадорство технічного сектору за кордоном

Мінцифра позиціонує себе як головний амбасадор українського техсектору за кордоном і найвпливовіший адвокат внутрішньо країни. Хоча міністерство не може вирішити всі проблеми (багато залежить від НБУ, податкової служби, Кабміну), воно активно займається лобіюванням інтересів технологічної спільноти.

Завдання на 2026 рік — не просто кількісне зростання резидентів, а детінізація вибудови та збільшення податкових надходжень. KPI і OKR мінцифри безпосередньо пов'язані з розвитком галузі й утриманням її компаній у межах України.

Що чекає на технологічний сектор у найближчому майбутньому

Оптимістично-реалістичний сценарій передбачає розширення можливостей венчурного інвестування через «Дія.City Invest». Однак це залежить від політичної волі й прийняття законопроєкту у парламенті.

Критичним залишається вирішення питання капіталу й кадрів. Угод багато, але їх ніколи не буде достатньо — саме так можна охарактеризувати поточний стан інвестицій у DefTech. Без послаблення валютних обмежень, без спрощення механізмів венчурного фінансування й без повернення фахівців український технологічний сектор не зможе реалізувати свій повний потенціал.

Базові гігієнічні норми для технологічного сектору — це не додатковий бенефіт, але без цієї інфраструктури ми не є привабливою юрисдикцією для технологічних засновників, які бажають розвивати продуктові компанії звідси.

Висновок: національна стратегія розвитку DefTech

Зараз перед Україною стоїть можливість скористатися своєю позицією як лідера в оборонних технологіях. «Дія.City» вже довела свою ефективність як інструмент утримання компаній і залучення інвестицій. «Дія.City Invest» має стати наступним кроком у цьому напрямку.

Завдання міністерства — забезпечити прозорість, звести до мінімуму адміністративні перешкоди й створити умови, за яких українські компанії сприйматимуться не як полігон для експериментів, а як перспективні партнери для глобальних інвесторів. Інновативність у воєнний час — це не вибір, а необхідність.

Часті запитання

Що таке «Дія.City Invest» і коли вона запуститься?

«Дія.City Invest» — це законодавча ініціатива, спрямована на спрощення реєстрації венчурних фондів в Україні. Замість півтора-двох років, процес займатиме три тижні. Законопроєкт пройшов Комітет з питань цифрової трансформації у лютому 2026 року. Планується внести його на голосування у парламент ще у 2026 році.

Як валютні обмеження НБУ вплинули на інвестування в українські DefTech компанії?

Валютні обмеження заблокували капітал, накопичений у традиційних секторах економіки. Хоча НБУ послідовно послаблює обмеження (дозволено знімати до 200 тис. грн готівкою, використовувати корпоративні карти за кордоном до 400 тис. грн щомісяця), цього недостатньо для активного венчурного фінансування.

Чому «Дія.City» став критично важливим для утримання IT-компаній в Україні?

«Дія.City» надає компаніям бази гігієнічні норми для роботи й розвитку. Простір дозволяє отримати статус критично важливого для економіки підприємства, що дає можливість збереження кадрів через бронювання працівників. За 4,5 років близько 90% IT-сектору залучено до системи.

Які основні виклики українського технологічного сектору у 2026 році?

Головні виклики: дефіцит фахівців через людські втрати й еміграцію, нестача капіталу для венчурного інвестування, валютні обмеження, що гальмують циркуляцію грошей. Попри це, Defense Tech сектор активно розвивається завдяки іноземним інвестиціям.

Чи повернулися українські IT-компанії до основних юридичних осіб у «Дія.City»?

Вже. На початку проєкту найбільші компанії створювали окремі невеликі дочірні фірми для перевірки. Зараз після перевірки ефективності пільг і механізмів більшість компаній регулюють власну основну юридичну особу як резидента «Дія.City».

Скільки DefTech компаній працюють у межах «Дія.City» у 2026 році?

На теперішній час близько 500 компаній спеціалізуються на розробці та виробництві безпілотних літальних апаратів і супутніх технологій у межах «Дія.City». Це найбільший сегмент резидентів простору.