Податкові збори металургів впали на 6%: вплив атак РФ і портової блокади

Як склалися податкові надходження металургійної галузі у 2026 році

Розвиток металургічної промисловості України стикається з беспрецедентними викликами. За перші дев'ять місяців поточного року головні гравці сектору значно скоротили обсяги податкових платежів, що прямо відбивається на здатності держави фінансувати свої потреби. Розуміння масштабу цього спаду критично важливе для осмислення стану економіки та перспектив розвитку промисловості.

Великий гірничо-металургійний холдинг за січень-вересень 2026 року сплатив 13 мільярдів гривень податків та зборів. Ця сума виявилася на 6% нижчою від показників за аналогічний період попереднього року. Таке скорочення свідчить про серйозні проблеми у функціонуванні підприємств та їх комерційній діяльності.

Структура скорочення податкових платежів

Деталізація збитків розкриває різний вплив на окремі види податків. Найбільш разючим стало падіння надходжень з ПДВ, який скоротився на 36% порівняно з аналогічним періодом, склавши лише 914 мільйонів гривень. Цей показник прямо демонструє проблеми з експортом та комерційним обігом продукції.

Крім того, податок на прибуток зменшився на 26%, досягнувши позначки в 1 мільярд гривень. Такий спад говорить про скорочення дохідності операцій підприємств та загальне погіршення їх фінансового стану.

Прямі військові удари як ключовий фактор

Російські атаки на виробничі об'єкти стали основною причиною економічного колапсу галузі. У вересні два крупних металургійних комбінати були вимушені припинити роботу через інтенсивні обстріли. За період серпня-жовтня ці підприємства пережили шість масованих ударів, під час яких застосовано 27 балістичних ракет.

Крім того, об'єкти металургії постійно піддаються атакам безпілотних літальних апаратів та керованих авіаційних боєприпасів. Така регулярна шквальна атака робить неможливим стабільну роботу виробничих ліній та планування довгострокових операцій.

Вплив портової блокади на експортну діяльність

Блокування чорноморських портів створює додаткові перешкоди для експорту металопродукції. Поставки мають здійснюватися альтернативними маршрутами, що істотно підвищує логістичні витрати та час доставки товарів на світові ринки.

• Підвищення вартості транспортування
• Зменшення конкурентоспроможності на міжнародних ринках
• Скорочення обсягів експорту
• Втрата потенційних контрактів

Ця ситуація значно послаблює позицію українських виробників на світовій арені та знижує їх прибутковість.

Зовнішні обмеження та їх роль

До основних факторів, що тиснуть на металургів, додаються ще й скорочені квоти Європейського Союзу на українську сталь. Механізм клііматичного граничного збору (CBAM), запроваджений у ЄС, додатково обмежує можливості експорту. Разом з тим растуть тарифи на електроенергію та залізничні перевезення, що подорожчує виробництво.

Металурги втрачають можливість виробляти й експортувати сталь, а країна ризикує втратити робочі місця та мільярди гривень податків. Ця критична точка вимагає негайних дій як з боку промисловців, так і державних органів.

Необхідні заходи для відновлення галузі

Керівництво сектору наголошує на необхідності відновлення портової логістики та активнішої позиції держави на міжнародній арені. Уряду потрібно відстоювати інтереси українських виробників у переговорах з ЄС щодо квот та фінансової складової CBAM.

1. Прискорити роботи з відновлення портової інфраструктури
2. Посилити дипломатичні зусилля на рівні ЄС
3. Переглянути тарифи на енергоносії та транспорт
4. Забезпечити вчасну оборону критичних об'єктів від атак
5. Розробити програми підтримки металургічної промисловості

Довгострокові інвестиції та соціальна відповідальність

Незважаючи на складні умови, великі холдинги продовжують інвестування у розвиток. За період 2022-2025 років одна з найбільших компаній сектору вклала у розвиток своїх об'єктів 43,6 мільярда гривень та виплатила понад 82,2 мільярда гривень податків на користь держави.

Крім комерційної діяльності, компанія спрямовує значні ресурси на гуманітарну допомогу. З початку військових дій вона виділила понад 10 мільярдів гривень, з яких 7,3 мільярда призначено на підтримку Сил оборони. На виробничих лініях налагоджено випуск спеціалізованої продукції для фронту, включаючи засоби захисту та техніку.

Перспективи та виклики наступних місяців

Якщо виробництво й надалі скорочуватиметься внаслідок постійних обстрілів, портової блокади та зовнішніх торгівельних обмежень, це прямо позначиться на податкових надходженнях. Держава може втратити мільярди гривень необхідних для фінансування соціальних програм, оборони та розвитку інфраструктури.

Порушена рівновага між виробництвом, експортом та податковими надходженнями становить загрозу не тільки великим корпораціям, але й тисячам робітників та промислових громад, які залежать від цієї галузі.

Підсумки ситуації в металургії

Скорочення податків на 6% — це лише видимий прояв глибших проблем у металургійному секторі. Комбінація військових атак, логістичних перешкод та європейських обмежень створює критичні умови для подальшої роботи. Потреба в скоординованих діях держави, міжнародної спільноти та самих виробників нагальна як ніколи.