Україна шукає 27 млрд доларів для Міноборони: три варіанти та дедлайн

Критична ситуація з фінансуванням оборони

Украї́ні стоїть перед одним із найвизначніших фінансових вызивів — необхідністю покрити величезний дефіцит в бюджеті Міністерства оборони. Загальна сума дефіциту досягла 27 млрд доларів, що еквівалентно близько 1,2 трильйонам гривень. З цієї суми до завершення 2026 року потрібно найти 8–10 млрд дол на закупівлю озброєння та військові витрати, а ще майже 20 млрд дол необхідні на утримання армії, виплати особовому складу та допомогу сім'ям. Розв'язання цієї проблеми не терпить відстрочення — за офіційною позицією, рішення мають бути прийняті до кінця вересня, інакше жовтень принесе катастрофічні наслідки для оборонних спроможностей держави.

Три варіанти закриття фінансового розриву

Керівництво країни активно розглядає кілька сценаріїв для вирішення кризи. Кожен підхід має свої переваги, ризики та умови реалізації.

Варіант перший: перенесення коштів від ЄС (front-loading)

Найбільш реалістичним і перспективним вважається варіант переведення частини європейських кредитних ресурсів з 2027 року на 2026 рік. Система front-loading означає прискорене отримання заявлених у річному бюджеті ЄС коштів. За планами на наступний період, Українській державі виділяють 45 млрд євро, з яких:

• 28,3 млрд євро спрямовуються на посилення оборонних спроможностей та закупівлю військової техніки і озброєння;
• 16,7 млрд євро — на макрофінансову та економічну допомогу.

Однак Брюссель не видаватиме гроші просто так. Умовою для схвалення front-loadingu буде успішне виконання України графіка структурних реформ, які включають законодавчі зміни в податковій системі та інтенсивну антикорупційну роботу. Саме цей фактор робить варіант реалістичним, проте й вимогливим до темпів реформування.

Варіант другий: міжнародна партнерська допомога

Другий сценарій передбачає залучення додаткових ресурсів від союзників. Основна ставка – на Британію, Канаду та Японію, які раніше сигналізували про готовність посилити фінансову підтримку. За інформацією, ці країни пообіцяли внести суму, що дозволить в сукупності доповнити європейський кредит в 90 млрд євро. Розмір цієї допомоги залишається невизначеним, як і терміни її надходження, що створює невизначеність при плануванні видатків.

Варіант третій: внутрішні запозичення й ОВДП

Третій варіант – збільшення обсягу державного боргу через емісію облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). ОВДП — це цінні папери, які держава продає громадянам і організаціям для поповнення скарбниці. Цей механізм дозволяє виділити кошти, не чекаючи від зовнішніх партнерів, проте він матиме серйозні наслідки:

• збільшення дефіциту державного бюджету;
• необхідність узгодження з Міжнародним валютним фондом;
• ймовірне невдоволення МВФ, оскільки фонд традиційно виступає проти розширення дефіцитів.

Залучення МВФ до обговорення – критична точка, адже его позиція може збільшити тиск на монетарну політику та курс гривні.

Реформи як передумова отримання коштів

Гроші не приходять без вимог. Кожен креду́т від міжнародних партнерів супроводжується необхідністю здійснити структурні змі́ни в економіці та управлінні.

Реальне отримання кредитів від ЄС вимагає дійсного просування у двох ключових напрямках. Перший — модернізація податкового законодавства, яка мусить збільшити дохідну частину бюджету та закрити видатки. Другий — антикорупційні заходи, спрямовані на посилення фінансової прозорості та контролю над видатками громадських коштів. Без виявлення істинного прогресу в цих сферах ЄС буде неохоче ухвалювати рішення про перенесення коштів на попередній період.

Жовтень — критична межа

Якщо до кінця вересня 2026 року жоден із трьох варіантів не буде реалізований, стоїть реальна загроза того, що на жовтень ЗСУ встане перед гострою нестачею коштів. Це означатиме необхідність скорочення капітальних видатків, яких уникаються намагаються робити будь-якою ціною, адже це призведе до утримування озброєння, переживання застаріння техніки і загального послаблення оборонних можливостей. Саме тому вересень – місяць критичних переговорів і остаточного вибору стратегії.