Як продукти подорожчають через атаки РФ: оцінка Мінагро 2026

Чому продукти дорожчатимуть: вплив атак на складські потужності

Російські удари по інфраструктурі постачання продовольства стали поворотною точкою в тому, як функціонує харчова логістика України. У кількох регіонах держави знищено до 90% обсягів потужностей для зберігання та розподілу продуктів. Цей факт змушує виробників та торговельні мережі кардинально змінювати підхід до того, як товари потрапляють на полиці магазинів. Без швидкої реакції на ці виклики можливі як дефіцити, так і відчутне зростання цін.

Україна має достатні запаси продовольства для внутрішнього ринку, однак їх зберігання та логістика потребує спешної переорганізації.

Децентралізація як стратегія: від великих складів до невеликих партій

Замість сконцентрованої моделі постачання через великі розподільчі центри, бізнес переходить на децентралізовану систему. Це означає, що продукція зберігатиметься та доставлятиметься невеликими партіями, часто безпосередньо від виробника до магазину чи іншого місця реалізації.

Такий підхід має низку переваг для ринку:

• Зменшується ризик одночасного знищення великих обсягів товарів під час атак;
• Магазини забезпечуються продукцією без критичних перебоїв;
• Система стає більш гнучкою й адаптивною до нових реалій.

Однак торговельні мережі мають бути готові до того, що асортимент у магазинах може скоротитися — окремих позицій буде менше, але це не означатиме дефіциту основних продуктів.

Додаткові витрати на логістику та їх вплив на ціни

Переорганізація системи постачання потребує значних додаткових видатків. Меньші партії означають більш часті доставки, що збільшує транспортні витрати. Крім того, зберігання продукції в багатьох місцях одночасно вимагає розширення складської мережі й передбачає удорожчання вартості складських послуг.

На скільки саме піднімуться ціни в кінцевому рахунку, розходяться оцінки влади та представників бізнесу:

Точка зору державних структур: помірні прогнози

Офіційна позиція Мінагрополітики виглядає оптимістичною. Міністерство оцінює можливе подорожчання продуктів харчування в межах максимум 2,5%. Ця цифра враховує додаткові транспортні та складські витрати, але припускає, що ринок швидко адаптується до нових умов і витрати розподілять так, щоб не допустити різкого стрибка цін.

Держустанови віддають пріоритет інформуванню населення про достатність запасів та впевненості, що дефіцитів не буде, навіть якщо ціни змінюватимуться поступово.

Прогнози бізнесу: вищі ризики для окремих категорій

Представники логістичних компаній та торговельних мереж озвучили більш песимістичні сценарії. Директори провідних логістичних операторів вказують, що:

• Логістика сухих товарів може подорожчати на 15–25%, що відбиється на роздрібних цінах на 3–5%;
• Охолоджені товари постраждають більше: логістика злетить на 35–50%, роздрібні ціни — на 7–12%;
• На окремих маршрутах, які доводиться прокладати в обхід пошкоджених центрів, витрати збільшуються у 2–3 рази.

Така різниця у прогнозах зумовлена тим, що представники бізнесу мають більш конкретні дані щодо реальних витрат на своїх операціях, тоді як державні оцінки спираються на макроекономічні моделі.

Охолоджені та скоропсувні продукти постраждають найбільше

Особливо уразливими виявляються товари, які потребують спеціального холодильного ланцюга. Молоко, м'ясо, рибу, заморожені напівфабрикати доставляти складніше й дорожче, ніж сухі крупи чи макарони. Атаки на спеціалізовані холодильні склади змусили бізнес винаймати альтернативні приміщення, що обійшлося на кілька разів дорожче.

На скоропсувні продукти впливу буде найбільший, оскільки їх не можна зберігати тривалий час на багатьох дрібних складах одночасно.

Як споживачам готуватися до змін у 2026 році

Хоча точний сценарій розвитку залишається невизначеним, варто дотримуватися кількох рекомендацій:

1. Моніторити ціни на основні продукти, яких часто купуєш, щоб вловити динаміку;
2. Розраховувати на поступове подорожчання, а не на різкий стрибок (принаймні у найближчі місяці);
3. Для скоропсувних товарів — надавати перевагу магазинам з якісною логістикою та швидким обігом товару;
4. Розглянути альтернативи, які можуть бути дешевшими (наприклад, сезонні овочі та фрукти);
5. На тривалу перспективу — звертати увагу на місцеві та регіональні виробників, які мають коротші ланцюги доставки.

Висновок: між песимізмом бізнесу та оптимізмом держави

Ситуація залишається динамічною. Мінагрополітики впевнене, що державна підтримка та переструктурування системи дозволять утримати подорожчання в межах 2–2,5%. Однак представники логістичної та торговельної галузей радять готуватися до більш суттєвих змін, особливо для охолоджених та скоропсувних товарів.

Найважливіше — що запасів продовольства в Україні достатньо, і дефіцитів не буде. Ціни можуть змінюватися, але поступово, що дозволить населенню адаптуватися. Стежи за поточною ситуацією та в разі необхідності коригуй свої купівельні звички — це оптимальна стратегія на коротку перспективу.