Як обстріл змінив тютюновий бізнес в Україні: виклики й перспективи 2026

Ударний удар по промисловості: що сталося на виробництві

Російська агресія торкнулась не лише цивільного населення, а й критичної виробничої інфраструктури. 7 вересня 2026 року велике виробниче підприємство у Прилуках зазнало потужного обстрілу, що спричинив зупинку виробничих ліній і призвів до суттєвих матеріальних втрат. Однак найголовніше – вдалось уникнути людських жертв і серйозних травм серед персоналу.

Чіткі дії за безпековими протоколами дозволили оперативно евакуювати всіх працівників до укриттів одразу після сигналу повітряної тривоги. Експертні групи розпочали інженерно-технічні дослідження для оцінки масштабу знищень. Паралельно розбудовується нова схема забезпечення ринкового попиту, адже будь-яка прогалина в постачанні легальної продукції миттєво заповнюється нелегальним товаром.

Головне завдання – не допустити дефіциту легальної продукції на прилавках, адже будь-яку прогалину моментально заповнює нелегальний ринок.

Адаптація до нових реалій: міжнародна допомога і перерозподіл функцій

У перші дні після атаки компанія залучила міжнародні ресурси групи для подолання кризи. Попит українських споживачів наразі задовольняється завдяки імпорту продукції з європейських виробничих потужностей. Такий крок дозволив уникнути різкого скорочення пропозиції на ринку.

Паралельно з логістичною адаптацією компанія переглядає функціональне навантаження колективу й перерозподіляє завдання відповідно до поточної ситуації. Це складний процес, що вимагає детального узгодження нових форматів зайнятості з кожним працівником.

Безпека як система: три рівні захисту персоналу

У час збройного конфлікту безпека перетворилась на багаторівневу систему, яка виходить далеко за межі простого укриття:

1. Фізичний захист – належно обладнані сховища, чіткі алгоритми евакуації, систематичне навчання персоналу дій під час повітряних тривог
2. Медична та матеріальна допомога – повне медичне страхування з покриттям воєнних ризиків, страхування життя, забезпечення зарядними станціями й обладнанням для пережитися перебоїв електроенергії
3. Психологічна стійкість – цілодобовий доступ до кваліфікованих психологів, юристів і фінансових консультантів через програму Employee Assistance Programme

Третій рівень набув особливої ваги для співробітників, які перебували в укриттях у момент атаки. Переживання такого стресу вимагає професійної психологічної підтримки.

Інклюзивність як корпоративна філософія

Концепція Truly Inclusive – «По-справжньому інклюзивні» – стала фундаментом кадрової політики компанії. Вона передбачає:

• Регулярні аудити фізичної доступності робочих просторів
• Адаптацію виробничих площ для людей з інвалідністю
• Програми підтримки батьків з малолітніми дітьми
• Забезпечення рівних умов для професійного розвитку незалежно від віку та життєвих обставин

Цьогоріч компанія вже восьмий раз отримала міжнародну сертифікацію Top Employer і посідає вищі позиції в Індексі корпоративної рівності. Ці досягнення стали поштовхом для масштабування практик за межі власної організації.

«Компас інклюзивності»: платформа для бізнесу

На базі накопленого досвіду компанія спільно з громадською організацією розробила цифрову платформу inclusivity.com.ua. Проект виник з усвідомлення, що багато українських компаній розуміють важливість інклюзивності, але сприймають її як абстрактне поняття без конкретних інструментів.

Платформа пропонує:

• Тест для визначення інклюзивного IQ як для роботодавців, так і для працівників
• Персоналізовані рекомендації на основі результатів
• Готові кейси та покрокові інструкції для адаптації в бізнес-процесах

За перші два місяці після запуску тест пройшли 261 роботодавець та 1581 працівник. Близько 85% користувачів оцінили ймовірність практичного застосування знань найвищими балами 9–10.

Програми підтримки для ветеранів і мобілізованих

Компанія зберігає робочі місця та заробітну плату за всіма мобілізованими працівниками. Паралельно розроблена спеціальна програма «Відкриті до ветеранів», яка включає:

• Практичний гід для керівників і HR-фахівців
• Навчання коректної взаємодії з колегами, які повернулись з військової служби
• Методики оцінки військового досвіду та його ефективного застосування

Такий підхід мінімізує комунікаційні бар'єри й прискорює процес реінтеграції до цивільного колективу.

Майбутнього фабрики: сумніви і надії

Прилуцька фабрика входила до трійки найсучасніших підприємств групи в регіоні Америки й Європи. Вона повністю задовольняла внутрішній попит, генерувала валютний виторг через експорт та налагодила єдине в Україні виробництво альтернативних тютюнових виробів.

Відновлення виробництва залишається бажаним, проте не гарантованим. Основні перешкоди:

• Безпекові загрози через війну
• Безпрецедентне зростання нелегальної торгівлі
• Непередбачувана регуляторна діяльність органів влади

Регуляторна криза: новий законопроєкт і його загрози

Останніми роками парламент регулярно ухвалює законодавчі ініціативи, які на словах ставлять за мету боротьбу з контрафактом, але на практиці створюють штучні бар'єри для прозорих платників податків. Під час війни легальні виробники інвестували сотні мільйонів гривень у виконання нових вимог:

• Цілодобовий відеонагляд фабрик
• Запровадження системи електронного акцизу (е-акциз)
• Нові вимоги до упаковки продукції

Проте жодна з цих новацій не впливає на скорочення нелегальної торгівлі, а лише ускладнює роботу законослухняного бізнесу.

Найбільша загроза – законопроєкт №15372, що пропонує обов'язкову частку українського тютюну у виробництві. Цей документ вже втретє потрапляє до розгляду парламенту після двох попередніх відхилень. Такі норми аспікації на захист локальних аграріїв ігнорують реальність: українській клімат непридатний для низки спеціалізованих сортів, необхідних для якісного тютюну світових стандартів.

Якщо глобальні компанії мають дотримуватися жорстких локальних регуляторних вимог, вони просто переносять виробництво в інші країни, залишаючи Україну без легального виробника і без сотень мільйонів гривень податків.

Нелегальна торгівля: масштаб проблеми і втрати бюджету

Нелегальний ринок набув небезпечних масштабів. За дослідженнями, у липні 2026 року частка незаконно торгуваних сигарет досягла 21,6% – рекордного показника за останні два роки. Це означає, що кожна п'ята пачка на полицях магазинів – контрафактна або вироблена без сплати податків.

Річні втрати державного бюджету через несплату акцизу та інших податків оцінюються у рекордні 36,4 млрд гривень. Це питання вже не просто індустріальне, а питання національної економічної безпеки, адже нелегальний обіг живить організовану злочинність.

Забудова вейп-ринку: уроки невдалої регуляції

Показовий приклад невдалої регуляції – загальна заборона ароматизаторів для електронних сигарет. Це рішення практично знищило легальний ринок вейпів: нині понад 94% цієї продукції перебуває в «тіні». Держава втратила близько 10 мільярдів гривень щороку, а споживання не скоротилось – навпаки, перемістилось в нелегальний сегмент.

Продавці контрафактних вейпів працюють безперешкодно навіть у великих торгово-розважальних центрах, без контролю якості, безпеки та походження товару.

Що насправді потрібно для подолання контрафакту

Розв'язанням проблеми не є впровадження нових регуляторних обмежень. Законодавчі інструменти для контролю в Україні більш ніж достатньо. Ключовий дефіцит – практична реалізація цих норм органами:

• Державної безпеки (БЕБ)
• Податкової служби
• Митниці

Необхідна системна ліквідація нелегальних схем й підпільних виробництв, а не вигадування нових перешкод для прозорих платників податків у час, коли вони намагаються утриматись на плаву під час війни.

Акцизна справедливість: питання про компенсації

Коли ворожі удари знищують склади й фабрики легальних виробників, згорає продукція, за яку перед цим уже сплачено акцизний податок. Справедливим розв'язанням було б дозволити компаніям випустити еквівалентний обсяг без повторної акцизної сплати.

Компанія не просить прямих фінансових компенсацій чи спеціальних дотацій, розуміючи, на що насамперед мають спрямовуватись державні кошти під час військових дій. Проте справедливість вимагає переосмислення податкової політики щодо продукції, знищеної ворожою агресією.

Роль міжнародного капіталу в укріпленні економіки України

Міжнародні компанії, які залишаються в Україні, – це не просто роботодавці та платники податків. Вони слугують наглядним індикатором економічної життєздатності держави. За минулий рік одне лише це підприємство сплатило 42,7 млрд гривень податків різних рівнів.

Потенційні інвестори насамперед оцінюють практичний досвід діючих компаній і характер взаємодії держави з ними. Якщо прозорий бізнес стикається з регуляторною непередбачуваністю й штучними бар'єрами, це стає серйозним сигналом для іноземного капіталу про ризики інвестування.

Для держави критично зберегти діючих законослухняних виробників, забезпечивши передбачувані правила гри. Це питання не преференцій, а базової стійкості економіки й стабільного наповнення бюджету для потреб оборони.

Бачення компанії на п'ять років

Компанія визначила три стратегічні напрями розвитку до 2031 року:

1. Позиція найбільшого інвестора – збереження лідерських позицій і становлення орієнтиром для нового іноземного капіталу, який матиме приєднатись до відбудови сильної України
2. Інклюзивне робоче середовище – місце, де ветерани, молоді фахівці та досвідчені експерти мають усі умови для безбар'єрної реалізації професійного потенціалу
3. Цивілізований ринок – комунікація з державою як передбачуваних стратегічних партнерів, які чують і підсилюють одне одного, з мінімальною часткою «тіні» в економіці

Крок за кроком компанія намагається довести, що прозорий бізнес із державою на одній хвилі – це не утопія, а реальна стратегія посткойної Франції.