Масштаб фінансових втрат від тіньового ринку вейпів
Нелегальний ринок електронних сигарет наносить серйозний удар по державному бюджету України. Аналітичні дослідження показують, що у 2026 році держава може втратити щонайменше 18,3 млрд гривень податкових надходжень від вейпів, які реалізуються поза офіційними каналами. Прогнози на найближчі роки виглядають ще більш тривожно: у 2027 році можливі втрати сягнуть 23,5 млрд грн, а до 2028 року — близько 30 млрд грн.
Для порівняння стоїть розглянути обсяги надходжень від звичайних сигарет. За 2025 рік до казни поступило близько 122 млрд гривень акцизного податку від торгівлі традиційними тютюновими виробами. Водночас від легального продажу електронних сигарет бюджет отримав лише близько 0,5 млрд гривень — це демонструє чудовий розрив між потенціалом і реальністю.
Близько 96% українського ринку електронних сигарет перебуває в тіні й не сплачує податків, що істотно подовжує тінізацію економіки й позбавляє державу критичних ресурсів на фінансування соціальних програм.
Як працюють схеми ухилення від акцизу
Однією з найбільш поширених та ефективних схем уникнення податкових зобов'язань стала реалізація так званих наборів для самозамісу. Це комплекти компонентів, які дозволяють покупцю самостійно приготувати рідину для електронних сигарет у домашніх умовах.
Механізм схеми порівняно простий, але дуже вигідний для порушників. Замість того щоб сплатити акциз на всю готову рідину, податок розраховується лише на окремі компоненти, переважно на нікотиновий концентрат. Наприклад, для 30 мл готової рідини держава мала би отримати близько 450 гривень акцизу. Проте коли реалізується набір для самозамісу, податок сплачується максимум лише на нікобустер (близько 3 мл, що складає 10% від готового обсягу) — це дає лише 45 гривень до бюджету. Таким чином, держава втрачає 405 гривень на кожному такому наборі.
За оцінками фахівців, зараз приблизно 50% ринку рідин для вейпів припадає саме на набори для самозамісу, що робить цю схему критично важливим чинником на теневому ринку.
Економічна спроможність нелегальної торгівлі
Чому порушники продовжують незаконну діяльність попри всі ризики? Відповідь криється в економіці нелегальної торгівлі. Дослідження показує, що один острівець із вейпами у торговому центрі може приносити від 10 до 15 тисяч гривень виторгу на день. Це означає, що навіть після рейдів, вилучення товару й сплати штрафів бізнес залишається прибутковим.
Чинний штраф у розмірі 25 тисяч гривень не дає достатнього стримувального ефекту. Продавці часто призупиняють роботу лише на кілька днів або просто переформатовують асортимент. Наслідок — нелегальна торгівля продовжується з мінімальними перервами, адже витрати на штрафи непорівнянні з щоденним прибутком.
Пропозиції щодо посилення штрафів
Експерти пропонують кардинально змінити підхід до покарання порушників. Основна рекомендація — збільшити мінімальний штраф до 250 тисяч гривень. Це число обрано не довільно: воно повинно зробити нелегальну діяльність економічно нерентабельною навіть при врахуванні значних щоденних прибутків.
Підвищення штрафів передбачається застосовувати за таких порушень:
- Роздрібний продаж нікотину та інших компонентів для вейпів без ліцензії
- Безоплатне розповсюдження рідин для електронних сигарет
- Реалізація наборів для самозамісу у місцях вуличної торгівлі
- Схеми подрібнення бізнесу для обходу законодавства
Такої суми штрафу буде достатньо, щоб змусити бізнес переорієнтуватися на легальний сегмент ринку, оскільки навіть кілька днів роботи не покриють величину можливого штрафу.
Комплексний підхід до боротьби з контрафактом
Посилення штрафів — це лише одна частина рішення. Експерти наголошують на необхідності комплексної стратегії, яка охоплює кілька напрямків одночасно:
- Посилення координації органів влади — правоохоронні органи, податківці та органи місцевого самоврядування повинні працювати скоординовано, обмінюватися інформацією та проводити спільні операції проти нелегальних точок продажу.
- Регулярні перевірки торгових мереж — періодичне аудування місцевих мереж продажу вейпів для виявлення порушень та заборонених схем.
- Контроль за ланцюгами постачання — відстеження руху сировини (пропіленгліколю, гліцерину, ароматизаторів) і обладнання для виробництва рідин, зокрема через поштові оператори.
- Заборона на продаж компонентів у місцях торгівлі вейпами — законодавче забороняти реалізацію основних компонентів для
Часті запитання
Яка сума податків щорічно втрачає Україна через нелегальні вейпи?
За прогнозами на 2026 рік, держава може втратити щонайменше 18,3 млрд гривень акцизного податку. З огляду на тенденцію зростання цифра буде збільшуватися: у 2027 році до 23,5 млрд грн, а у 2028 році — до близько 30 млрд гривень.
Як працюють набори для самозамісу й чому вони зменшують податкові надходження?
Набори для самозамісу — це комплекти компонентів, які покупець змішує самостійно. Схема дозволяє сплатити акциз лише на нікотиновий концентрат, а не на всю готову рідину. Наприклад, 30 мл готової рідини мав би поновити 450 грн акцизу, але через набір — лише 45 грн, що створює втрату 405 грн на одній операції.
Яка частка нелегального ринку припадає на вейпи в Україні?
Аналітики оцінюють, що близько 96% ринку електронних сигарет перебуває в тіні й не сплачує податків. До того ж, приблизно 50% ринку рідин припадає саме на набори для самозамісу.
Чому чинні штрафи не зупиняють нелегальну торгівлю?
Штраф у розмірі 25 тис. грн недостатній, оскільки один острівець із вейпами може приносити 10-15 тис. грн прибутку на день. Продавці можуть швидко покрити витрати на штраф й продовжити діяльність. Експерти пропонують підвищити штраф до 250 тис. грн.
Які заходи пропонують експерти для боротьби з нелегальними вейпами?
До основних рекомендацій входять: підвищення штрафів до 250 тис. грн, посилення координації правоохоронців і податківців, заборона на продаж компонентів у місцях торгівлі вейпами, контроль за ланцюгами постачання, припинення схем подрібнення бізнесу та відповідальність для орендодавців торгових площ.
Скільки акцизу надійшло від легального продажу вейпів у 2025 році?
Від реалізації електронних сигарет через офіційні канали бюджет отримав лише близько 0,5 млрд гривень. Для порівняння: від традиційних сигарет надійшло 122 млрд грн акцизного податку.